elisapeyron: (Дневник)
Чоловік переймався чи вмістимо ми барахло у 10 коробок. Вийшло 3.
Все інше викинемо або роздамо. Взагалі коли дивишся на всі ці речі не полишає відчуття того, як багато барахла ми накуповуємо і змушені потім тягнути з собою, бо шкода полишити.



Вперше я подумала, що переїзд це якесь філософське дійство коли уходила з інтернату. Ми мали тоді "здати кімнати", а для цього треба було винести всі речі, відкрити шафи і згорнути матраци на ліжках. В кімнату з вікна било яскраве світло, матраци лежали на ліжках скручені в рулони, а під ними видніли дерев'яні щити, як ми їх називали. По суті це були просто збиті разом дошки, які поклали зверху на звичайні койки з пружинами. Після інтернату я довгий час спала на підлозі, бо не могла заснути у звичайному м'якому ліжку. Така собі "принцеса на горошині" навпаки =)

І от сиділа я в тій порожній кімнаті, дивилася на світло, що било з вікна, на той червоний ліноліум, побілені стелі та пофарбовані стіни, дерев'яні щити і старі матраци і було відчуття якогось очікування. Я тоді подумала, що то дивно, адже я не піду звідси в якесь нове чудове місце, не полечу на Марс та не відправлюсь у кругосвітню подорож. Я просто піду з інтернату додому, до вічно п'яних батьків, плісняви по кутках і тарганів у тарілках з недопалками.

Але відчуття очікування якоїсь подорожі, чогось нового я зберегла у пам'яті. І тепер кожного разу як я полишаю наступне помешкання я відчуваю це тепле відчуття свободи, ніби птах за секунду до того як злетить.
Я люблю викидати речі. Так, це дорого і непрактично. Тому я тішу себе тим, що я "віддаю їх нужденним". Але правда у тому, що я люблю викидати речі, позбавлятися квартир, людей, країн. Лишати їх там, у кімнаті з дерев'яними щитами і йти далі.

Я пам'ятаю цей момент коли ти виходиш з кімнати і причиняєш двері і знаєш, що більше ніколи не повернешся. В цьому відчутті є щось неймовірно прекрасне незалежно від того добре тобі було чи погано у тій кімнаті. Якщо добре ти будеш згадувати її з теплотою, якщо погано ти будеш радий що тобі не треба повертатися. Але момент коли ти йдеш. Я люблю його більше за все =)
elisapeyron: (Дневник)
Очень интересные лекции.
Почти детективная история, про страшные фарм компании, отравленные лекарства и отважных врачей сдобренная байками и анекдотами из жизни.



Read more... )
elisapeyron: (Дневник)
Ніяк не можу зібратися описати що і як. Але треба =)

Щойно привезли ящики для зберігання речей (фірма зберігає ваші речі в спеціальних опломбованих контейнерах). Тепер задача мінімум вмістити своє життя в 10 коробок. Все що не влізе викинути чи роздати.



Read more... )
elisapeyron: (Дневник)
З'ясувалося що комп'ютерні ігри краще впливають на Вовку ніж мультики і фільми. Пізнавальні мультики і навіть прекрасні фільми ВВС мають один суттєвий недолік - вони всі про споживання. Сиди і дивись. А в ігри можна грати. А гра для дитини найважливіший спосіб пізнання реальності.
Короче я дала таті добро на ігри. Оскільки сама в іграх я не розумію (я люблю створювати ігри але не грати в них), то підбором ігор в нас займається чоловік.
Я помітила, що Вовка після гри на планшеті продовжує грати в лего, малювати ігри в малюнках і взагалі творчий процес починає перебіг значно жвавіший ніж після мультиків та фільмів.
Ось з останнього гра



Моя дитина виявилась уважним і дбайливим мером! Переживає за своє місто як за рідне. Я прямо в шоці, ніколи не очікувала від нього, думала він буде в машинки ганять і валить монстрів, а йому більше подобаються ігри типу еволюції та цивілізації. Ну і деяки РПГ.
elisapeyron: (Дневник)
Пройшло приблизно 4 місяці як ми врятували Вовку із школи.

Процес відбувається складно, тому що ми все ще змушені виконувати програму дистанційного навчання і просто дати йому час на розшколення я не можу. Але я намагалася максимально полегшити цей перехід. Можливо навіть ціною зниження інтенсивності занять. Ми по можливості забили на читання і українську. Робили тільки улюблену логіку і математику (на жаль у мене все лише російською) та грали в комп'ютерні ігри (здебільшого англійською). Оскільки відвалилася польська її місце стихійно зайняла російська. Ну шо поробиш, англійська погана, а російською багато перекладено на відміну від українською...

А кілька днів тому чоловік сказав мені:
- Юля, я бачу як до мене повертається мій син!

Вовка знову став зацікавлений, він сипле питаннями, в нього горять очі, йому цікаво. Він перестав постійно падати і забиватися, пройшли нервові рухи, якась така розтарможеність. Він може іноді просто лежати і нічого не робити. Він перестав питати по 20 разів підряд "Мама ти мене любиш???".

Але. Він все ще смокче лего, гризе ручки. Якщо здає співбесіду у школі чи займається скайпом страшенно тупить і починає смикати одежу, чесатися, крутитися і гризти нігті. Але йому починають потроху подобатися не тільки улюблені предмети і ігри, а і мова, вірші і так далі. Він читає вірші з задоволенням і виразно. Йому подобається красиво говорити красиві тексти.

Але він все ще полохливий і надламаний.

Школа потроху виходить з дитини як пекуча отрута.
elisapeyron: (Дневник)
Маленький словничок:
поганий, злий - бой
гарний, добрий - ляля
труси - ої
шкарпетки - пе
штани - ни
куртка - курка
пісяти - піпи
напій - кава
упасти, вдаритися - па
боляче, пошкодження - бобо, вава
меч - мей
дід - дей

ну і звичайно - Вова, тата, мама, Яя, Торі, бабо, дядя, тьота.

Згадаю ще, допишу =)
elisapeyron: (Дневник)
Презентую новий супер-мега-пупер проект на своєму каналі підписуємсяставімпальцивверх

Суть програми в тому, щоб викласти якусь математичну концепцію з тих що мало висвітлюють у школі. Нюанс у тому що оповідач в зюзю п'яний.

Ціль - перестати боятися математики і усвідомити, що математика доступна кожному!

Перша передача вже знята і готується до виходу, а поки дивіться заставку. Цьомки!

elisapeyron: (Дневник)
Зараз буду пекти дієсловом так що приберіть от екранів у-хромосомних =)

Зранку прочитали з чоловіком статейку про американця, що впевнився у тому що небо сине, а вода мокра і був ДУЖЕ вражений.

«Это был полный п*****». Американец неделю подписывал деловые письма женским именем

Источник: http://medialeaks.ru/1103mms-eto-byil-polnyiy-p-amerikanets-nedelyu-podpisyival-delovyie-pisma-zhenskim-imenem
© medialeaks.ru


Так от, я відкрию вам Америку, але для більшості недискрімінованих груп неможливо зрозуміти, що відчуває дискрімінована, якщо не одягти її шузи. Поки ви не товстий - фетхейтінгу не існує, поки ви не на візку - немає проблем у людей з інвалідністю, поки ви не понаєх - снобізм корінних міф, поки ви білий зняти квартиру в гарному районі не проблема. Мужчини не розуміють женщін, а женщіни мужчин. І я би промовчала на цій високоінтелектуальній думці, але біда у тому, що коли люди чогось не розуміють, вони схильні заперечувати явище як таке. Ну немає дискримінації. НЕ ІСНУЄ в природі.



Саме тому такі "прозріння", з одного боку мене страшенно бісять, а з іншого викликають надію на те, що навіть мужчина здатен визнати очевидне і вийти з когнітивного дисонансу, шляхом зміни власного світогляду. І це гідне поваги. Хоча було би, звичайно, приємніше якщо б люди хоча б намагалися повірити тобі коли ти "я не боюсь сказати", а не лише стикнувшись на власній шкурі, робили якісь висновки, коли опиратися очевидному просто немає можливості.

Це до того чому бісить реакція мужчини зі статті =(

Менше з тим, мені є чого на цю тему розказати, тому що я у цьому живу всі 10 років блогерства, а до того я навіть з роботи звільнилася через отаке відношення.

Розказую.

Багато років тому я фрилансила. Писала браузерні іграшки на флеші, малювала до них анімацію і записувала звук. Короче "все включено". І один з замовників захотів, щоб я працювала на нього на постійній основі, в офісі. Ми домовилися на випробувальний термін, замовник мені подобався, офіс був невеликою квартирою, без уцього всього офіціозу, від якого я, свого часу, втекла на фріланс. Але не так сталося, як гадалося.

Моїм безпосереднім начальником став програмер-сішник, що перевчився на флеш, коли виявилося що на сях він заробити собі на шаверму і коньячок не може. Чувак мого віку, на вигляд людина як людина. Я поставилася до нього доброзичливо, до цього я працювала з дуже класним програмером, який мене багато чому навчив і підсвідомо перенесла своє гарне ставлення на це чудо. І це чудо не змусило себе чекати!

Спочатку почалося якесь зверхнє ставлення, потім небажання виконувати поручені справи і спроби перекласти роботу на мене. А як кульмінація, він викликав мене в кабінет, щоб навчити програмуванню і намалював на дошці "Програмування - це...". От тут я його вже і послала нахуй.

Начальнику я сказала, що мені шкода, але ні. Я не буду продовжувати співпрацю. Мені реально було дуже неприємно, бо я до роботи ставлюся відповідально і не дивлячись на те, що строки зірвалися не через мене, а через того мудака, я це відчувала як власний провтик.

А то чудо, отримавши від начальника люлей, як я думаю, навіть попробувало вибачитися в лічке. Він написав буквально наступне "Ну нашо розводити дитячий садок, ти ж маєш бути професійною, так що давай повертайся і будемо працювати!" після чого я його забанила і просто забила. Бо мякотка в тому, що такі люди в принципі не здатні зрозуміти чому вони пішли нахуй. Я не знаю що це - низький інтелект, смермотоксікоз чи "мужская логіка".

Але я точно знаю, що не варто терпіти мудаків думаючи, що навколо лише вони і вибору немає. Неправда. Вибір є, гарних чуваків багато і треба спілкуватися з тими хто робить тебе краще, бо таким чином ви змінюєте світ.
elisapeyron: (Дневник)
Вроцлав теж буває цікавим =)



Read more... )
elisapeyron: (Дневник)
Всім привіт!

Світлина від Julia Rudenko.

Я створила подію у ФБ де писатиму про всі наші плани стосовно вимірюванню планети Земля. Підписуйтеся і долучайтеся.

Для того, щоб все було серйозно (а то тут дехто скептично налаштований) я сконтактувала з Світланою Герасіменко науковим співробітником відділу фізики космічної плазми Головної астрономiчної обсерваторiї Нацiональної академії наук України, кандидатом фізико-математичних наук. Вона крім усього цього читає лекції в Київському планетарії і веде там Астрошколу для дітей 5-14 років, яку мій Яркий і відвідував майже 5 років.

Так що все буде по-справжньому! =)

Слідкуйте за оновленнями у ФБ, а поки що я наводжу уривок зі статті в "Кванті" про вимірюванню Землі. Саму статтю дуже раджу прочитати, вона чудова.
Геометрия звездного неба

Read more... )
elisapeyron: (Дневник)
Абсолютно випадково від читання на ніч книжок ми перейшли до перегляду фільмів. І я відкрила для себе дещо дивовижне.
Кіно сторічної давнини набагато краще сучасного =)
Ну, добре, не все і не завжди. Але от взяти Бастера Кітона. Він же геній!
Діти залипли на його фільми посильніше ніж на будь яки сучасні мульти. Бо вони реально виразніші. Я сама до того знала лише Чарлі Чапліна, тому відкрила Кітона і для себе. Він дивовижний. Цікаво щоб він сказав дізнавшись, що через 100 років його фільми дивитимуться на екрані мобільного з ютуба =)

А одного разу ми вирішили подивитися першого Кінг-Конга. Того, що чорнобілий, щоправда я знайшла розфарбовану версію.

Я трохи не врахувала, що фільм не дитячий і в 1933 не існувало всіляких рейтингів R. Діти боялися потім спати. Кароліна в країні кошмарів страшний мультик? Ага. Що ви розумієте в мистецтві =)

Короче Кінг Конг 1933 ані трохи не застарілий (якщо не враховувати сексизм з расізмом звичайно), в ньому вражаючи спецефекти і він дуже страшний. Куди страшніший ніж сучасні подєлки в 3д максі, що йдуть в кінотеатрах.

А це Вовка намалював

Кинг конг
elisapeyron: (Дневник)
Трохи з'їздили в Валбжих, тому що у Вроцлаві вже не реально потрапити в адміністрацію для подання документів.
Трохи подалися на блю-карту, хоча поки що не зрозуміло нащо вона нам потрібна (всі побіжали і ми побіжали). В кого є блю-карта, нашо вона вам?





Покаталися по місцевим дорогам. Спеціально проклала маршрут оминаючи великі автостради, щоб їхати потихеньку. Все одно кілька разів звернули не туди, добре що шлях доволі прямий сильно не заблукаєш. Погано, що водії придурошні. Оскільки дорогі скрізь серпантин, вузькі і роздовбані, майже скрізь стоїть обмеження до 70 де ми зі спокійним серцем стільки і їдемо, і все одно обганяють по зустрічній, нервують і психують. Мене це страшенно виводить. Але більше 80, я фізично не можу по цій дорозі, машину шкода, вона стрибать по цих ямах починає. А інші просто виїжджають на середину і пох, що там типу дві смуги і одна з них зустрічна какби. Приїхала, перечитала правила. Пишуть, що якщо нема знака можна 90, от тому мене всі і обганяють з моїми 80. А потім пишуть, що один вчора якраз і зустрів собі на зустрічці тянжарувку. Помер на місці. І блін, ну його нафіг цих ідіотів яким кудись дуже треба. Мені не треба, мені і тут добре. А от їздити тут неприємно, занадто багато стрьомних ідіотів навкруги =(

Read more... )
elisapeyron: (Дневник)


Вчора чоловік нарив десь задачку для програмістів (в них там на роботі розміщають всякі цікавинки). Не буду спеціально лізти шукати, перекажу суть двома словами.

Є три принтери, що раз в секунду незалежно одне від одного друкують випадкові цифри від 0 до 9. Скільки потрібно часу, щоб вони надрукували заздалегідь загадане вами 5-значне число.

Я задачу трохи додумала, бо вона навіть сформульована якось по-дебільному. Я припустила, що принтери друкують цифри незалежно одне від одного. Але вирішила порахувати і так і ніби вони мають одночасно написати цє 5-значне число цифра за цифрою.

І от я така довольна, супер задача, давай згадувать основні формули комбінаторики та теорію вірогідності. Вчора вечором не подужала, але зранку дорахувалася до того, що для того, щоб незалежно надрукувати цю цифру принтерам знадобиться приблизно 3,5 роки, ну а щоб одночасно набагато більше. Прихожу до чоловіка, кажу покажи відповідь на сайті бо я сумніваюся, що хід моїх думок вірний. Показує.

Ці, я вибачаюсь, програмісти навіть не намагалися вирішити її математично! Нафіга. Вони написали емулятор випадкових чисел і згодували йому кілька випадкових 5 значних чисел, а тоді вирахували, що в середньому принтера надрукують ці числа за годину. Я в шоці =(

І ці люди запускають супутники, керують банківськими системами і пишуть програми для всіх сфер життя.

З цим світом щось не так...

Змій

Feb. 27th, 2017 01:27 pm
elisapeyron: (Дневник)
Трохи проводжали зиму і зустрічали весну =)





Read more... )

April 2017

S M T W T F S
      1
2 345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Aug. 17th, 2017 01:20 pm
Powered by Dreamwidth Studios