elisapeyron: (Дневник)
[personal profile] elisapeyron
Чоловік переймався чи вмістимо ми барахло у 10 коробок. Вийшло 3.
Все інше викинемо або роздамо. Взагалі коли дивишся на всі ці речі не полишає відчуття того, як багато барахла ми накуповуємо і змушені потім тягнути з собою, бо шкода полишити.



Вперше я подумала, що переїзд це якесь філософське дійство коли уходила з інтернату. Ми мали тоді "здати кімнати", а для цього треба було винести всі речі, відкрити шафи і згорнути матраци на ліжках. В кімнату з вікна било яскраве світло, матраци лежали на ліжках скручені в рулони, а під ними видніли дерев'яні щити, як ми їх називали. По суті це були просто збиті разом дошки, які поклали зверху на звичайні койки з пружинами. Після інтернату я довгий час спала на підлозі, бо не могла заснути у звичайному м'якому ліжку. Така собі "принцеса на горошині" навпаки =)

І от сиділа я в тій порожній кімнаті, дивилася на світло, що било з вікна, на той червоний ліноліум, побілені стелі та пофарбовані стіни, дерев'яні щити і старі матраци і було відчуття якогось очікування. Я тоді подумала, що то дивно, адже я не піду звідси в якесь нове чудове місце, не полечу на Марс та не відправлюсь у кругосвітню подорож. Я просто піду з інтернату додому, до вічно п'яних батьків, плісняви по кутках і тарганів у тарілках з недопалками.

Але відчуття очікування якоїсь подорожі, чогось нового я зберегла у пам'яті. І тепер кожного разу як я полишаю наступне помешкання я відчуваю це тепле відчуття свободи, ніби птах за секунду до того як злетить.
Я люблю викидати речі. Так, це дорого і непрактично. Тому я тішу себе тим, що я "віддаю їх нужденним". Але правда у тому, що я люблю викидати речі, позбавлятися квартир, людей, країн. Лишати їх там, у кімнаті з дерев'яними щитами і йти далі.

Я пам'ятаю цей момент коли ти виходиш з кімнати і причиняєш двері і знаєш, що більше ніколи не повернешся. В цьому відчутті є щось неймовірно прекрасне незалежно від того добре тобі було чи погано у тій кімнаті. Якщо добре ти будеш згадувати її з теплотою, якщо погано ти будеш радий що тобі не треба повертатися. Але момент коли ти йдеш. Я люблю його більше за все =)
From:
Anonymous( )Anonymous This account has disabled anonymous posting.
OpenID( )OpenID You can comment on this post while signed in with an account from many other sites, once you have confirmed your email address. Sign in using OpenID.
User
Account name:
Password:
If you don't have an account you can create one now.
Subject:
HTML doesn't work in the subject.

Message:

 
Notice: This account is set to log the IP addresses of everyone who comments.
Links will be displayed as unclickable URLs to help prevent spam.

April 2017

S M T W T F S
      1
2 345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 26th, 2017 02:31 pm
Powered by Dreamwidth Studios