Ярка

Feb. 13th, 2017 10:52 am
elisapeyron: (Дневник)


Ярка поїхав в Київ. Зараз він займається збором документів у воєнкомат. Там на нього подивилися і сказали, що таких не беруть в космонавти (і це правильно), але додатково відправили у лікарню щодо спини. Ярка надумав зразу, що робитимуть операцію, прийшлося пояснювати, що на операцію ще заробити треба =)
Ніби розслабився, сподіваюся оформить всі документи, нам натякнули, що можливо навіть інвалідність треба робити вже (через сколіоз). В будь якому разі, армія йому не світить.

Чого він в Київ поїхав? Бо йому тут не подобається і на відміну від мене він може все кинути і звалити =)
Рік він тут мучивсь, але так і не прижився. Не знаю як він впорається один в Києві (я сподівалася відстрочити цей момент хоча б до 18 років) але я згодна з тим, що тут йому робити нічого. Поки що у планах навчання на ковальських курсах (в людини бзик навчитися художній ковці і стати ковалем). А далі навіть не знаю. Поки що вернувся у свою секцію айкідо,живе у діда, сподіваюся буде йому хоч трохи допомагати з бабою, хоча це і дорослому важко. Отаке...

Якщо ви у Києві і хочете взяти над ним шефство і хоч іноді щось підказати або допомогти - велком. Але тільки умова, не робіть нічого за нього з того, що він може сам. Він фізично повносправний не забувайте. А те що трохи безтямний, то багато ви знаєте нейротипових 16 річних мужчин які здатні про себе подбати? Отож бо і воно =)

До речі, якщо є якісь волонтери, було би гарно його залучити. Я мрію щоб він робив щось суспільнокорисне,нехай безкоштовно. Проблема тільки в тому щоб найти йому заняття. Він не зможе там де багато людей, світла, чи голосних звуків. Тобто з дітлахами розписувать писанки, нажаль, не для нього =(
Але він може зробити якісь плакати, малюнки (щоправда у своєму стилі), може щось піднести, посортувати, сплісти ту ж маскувальну сітку (аби тільки не занадто шумно було у приміщенні). Короче, пишіть, не кидайте самих! =)
elisapeyron: (Дневник)
Приходили до нас знайомі на каву/чай. Пані Яна каже Яркому:
- Ти такий файний художник, намалюй мені красиві квіти.
Ярка робить отаке лице.

Яна: - Ну правда, ти ж малюєш на замовлення? Намалюй мені соняшники, я їх збережу, а коли ти станеш відомим художником, буду хизуватися.
Ярка: - І чому я маю займатися профанацією мистецтва? Квіточки вам любий маляр намалює.

Яна і я: О_О

Підлітки...

Коли Яна пішла, я не витримала, кажу:
- Я тут бачила одні квіточки, так оні в кращих музеях світу ото висять...
Ярік незворушно: - Я знаю, що ти про Ван Гога, але то коли було? Зараз це був би в кращому випадку косплей.
- Ну добре що хоч не мімесіс - бурчу я собі під ніс.
- Що мамо?
- Та нічого, нічого, моя мармулеточка...

Понавиростало...
elisapeyron: (Дневник)
Результат пошуку зображень за запитом "газлайтинг"

За літо зібралося багато думок. Тепер, як годиться, не знаю з чого почати.
Це одна з причин, чому я не люблю переривати щоденники, потім важче ввійти в ритм. А кидати повністю я точно не можу собі дозволити, через те, що занадто вже багато вкладено зусиль.

Нещодавно читала великий матеріал про аутизм. Згадалося як то було в мене на самому початку. Від заперечення, гніву, торгів та депресії до прийняття.

Одна з великих складностей на цьому шляху це друзі. Друзі і суспільні норми. Є якесь негласне правило за яким друзі не можуть казати тобі правду і хорошим тоном є брехня у благо. Ніхто не хоче бути тим, хто принесе погані новини. Тому тобі кажуть "та все нормально!", "та я теж таке в дитинстві робив", "та всі діти так роблять", "переросте!" й інше лайно. Буцімто це має тебе заспокоїти. Насправді, якщо дитина з аутизмом в тебе перша, ти опиняєшся в страшному становищі. З одного боку, "злі чужаки", сусіди, лікарі, вихователі, які кажуть, що з твоєю дитиною, щось не так, з іншого боку, друзі і родичі, які запевняють, що все нормально, твої інстинкти брешуть, це тимчасові складнощі, і у всіх все було саме так.

Це страшний газлайтінг насправді.

Тебе змушують сумніватися у власних спостереженнях, у власних підозрах. Тобі бадьоро заявляють, що ти просто мама-квочка і панікєрша. Все ж зашибісь! Мімімімі.

Але час спливає, стає дедалі гірше, ти не отримуєш справжньої підтримки. Самі відмазки. Дивись на життя позитивно! Більше оптимізму! Все лише в твоїй голові! Це лише твоє відношення до реальності! Більше позитиву! БІЛЬШЕ СУКА ПОЗИТИВУ! Не ний, у ВСІХ ТАК БУЛО!

Але це брехня. У вас так не було. Так, ви стомлювалися, не спали ночей і прасували пелюшки з двох сторін, але ви гадки не маєте ЩО таке ДИТИНА З АУТИЗМОМ. І проблема навіть не в тому, що ви не розумієте (а кому зараз легко?) проблема в тому, що не вміючи співчувати ви знецінюєте саму проблему. Це емоційне насилля. Це газлайтінг. І це зводить з розуму у буквальному сенсі слова.

Знаєте у чому головна відмінність між звичайною мамою, та мамою особливої дитини?

Звичайна мама не мріє пережити своє дитя.

Просто подумайте над цим якось наодинці. Перед тим бажано, як давати цінні поради і побажаннями мислити позитивно. Одна з самих складних речей на цьому шляху прийняття невиліковності стану своєї дитини. Я свідомо не називаю аутизм хворобою. Це не важливо. Норма не норма, це лише людські концепції. Але є певне лицемірство і в позиції батьків особливих дітей. Нещодавно я дивилася відео з ридаючим батьком сина з синдромом Дауна, який стверджував, що синдром це краще, що з ним ставалося і що це не хвороба. В мене до таких людей лише одне питання - якщо б ви могли обирати ви вибрали би своїй дитині цю особливість? І якщо відповідь так, то чи не соромно вам жити усвідомлюючи весь цинізм вашого ставлення до близької людини? Я розумію, що певна влада яку батьки отримують над безпомічною дитиною розбещує, але то не є здорові стосунки.

Здорове батьківство це коли ви знаєте, що дитина залишиться жити повноцінним життям після вашої смерті. Більш того, це і є вищою метою, це те для чого ви взагалі стаєте батьками. А інакше ви не людей народжуєте, а цуциків для розваги і гри в божків.

Але більшість батьків особливих дітей не замовляли їх з особливостями. Так сталося. Тому єдине, що лишається - прийняти ситуацію, навіть якщо для цього треба вдатися до самообману і всіляко уникати слів "хвороба" і "ненормальність". Я достатньо цинічна для того, щоб не перейматися формулюваннями і роблю це лише з поваги до позиції свого сина. Він не вважає себе хворим, то і я не мушу.

Але повертаючись до "друзів" і груп підтримки. Вводячи батьків в оману ви не допомагаєте. Ви гвалтуєте їх психіку і відтягуєте момент усвідомлення. Цей стан НЕВИЛІКОВНИЙ. Це НА ВСЕ ЖИТТЯ. Немає магічних пілюль, а всі "ми пропонуємо супер-реабілітацію" просто зжеруть кошти молодих батьків, паразитуючи на надії про те, що "а ми компенсуємо!", "чим раніше почати тим адаптованіше буде дитина". Прозріння наступить, а от гроші ніхто не поверне.

Будьте циніками, допомагайте батькам дивитися на світ практично. Нехай купують акції, вкладають у нерухомість і формують інвестиційний фонд. Щоб не боятися пережити своє дитя. Щоб не думати довгими безсонними ночами про дітовбивство з гуманних міркувань. А такі думки будуть, запевняю вас.

Ваша цинічна Юля.
elisapeyron: (Дневник)
Надарували мені краси від гарноїмами =)



А я перше що зробила збігала на манікюр та педикюр. Тепер я починаю розуміти свою німецьку сверкуху, що їде в Київ стригтися та по манікюр =)

Ярка здає 9 клас і напевно на цьому все. Школу будемо закінчувати. В ПТУ йому рано, а в універ все одно ніяк, тому не бачу сенсу ще два роки робити вигляд ніби він вчиться. Отримає паспорт, базову середню освіту і на цьому все. Моя місія комплід =)

В остальному в нас завал. Жінка яка прибирала в діда захворіла і тепер мені зі всім моїм манікюром прийдеться домивати ванну та маленьку кімнату. Так мені і треба =)

Вчора вперше сходили до автошколи, отримали завдання, у вівторок перші заліки, а в кінці місяця вже іспит у гайців, так що треба швиденько все вивчити. Але мені після двох універів не звикати вчитися.

Сьогодні треба відвести Вовку-маленького на уроки науки в КПІ, а потім нам всім до стоматолога. В перерві треба якось встигнути в буд.магазин і прибрати в діда. А, ще не забути по ліки для нього сходити. От такий в нас тут розклад.

У Вовки Великого відпустка закінчується. З понеділка починаються трудовиєбудні. В мене здається теж халтурка по розробці сайту суне. Так що буде весело.

Я побігла. Всім цьомки! =)

Read more... )
elisapeyron: (Дневник)
- Ярка?!
- Чо?
- Добрий ранок! Ти там не голодний?
- А чо?
- Ну ти вже пів дня у кімнаті сидиш, я думаю, може голодний?
Спускається.
- І чо?
- В тебе лікоть червоний. В планшеті сидиш в ліжку?
- А чо?
- Просто цікаво. Що ти там таке читаєш?
- Та нічо... А чо?
- Та я тут начиталася про "спільноти смерті" куди заманюють підлітків і змушують вчинити суїцид.
- Та ти чо!
- Ага. Промивають мізки, типу це така он-лайн гра, а самі розказують людині яка вона нікчемна і що їй варто вбити себе.
- От козли!
- Ага. Ти нічого такого не читаєш?!
- Тю!
- Ні, ну я ж маю бдеть! Ти ж мені не розказуєш, що ти там робиш. Порнушку напевне дивишся?
- А чо?!
- Та не, дивися-дивися.
- От тому і не розказую. Бо починається =)
- А чо, я ж просто спитала!
- Ага =)
- Ой, та ну і ладно. Мені просто цікаво.
- Про гомункула я дивлюся наприклад.
- Це про мужика який свою сперму в яйце куряче накачав і виростив людиноципа?
- Ага.
- І?!
- Шо і? Фейк це звичайно =)
- Так?
- Мама, ну я ж не дебіл, в курки 78 хромосом, в людини 46. Ладно, я піду далі почитаю?
- Добре-добре, читай син мой!
elisapeyron: (Дневник)
Я якби нагадую, що якщо б ті хто скачав Колобка скинулися хочаб по 10 грн ми б уже назбирали Ярці на курси графіки. А ще можна купити картинку. А якщо вам релігія не дозволяє купувати - дотуйте просто так! Це ваш шанс не просто розповісти мені як вам подобається Ярослав і як я чудово адаптую в світ дитину з аутизмом, а щось конкретне для нього зробити =)
Не соромтесь! =)
Дякую!

PayPal elis.apeyron@gmail.com
или Приват 4149 4978 2554 5017 Руденко Юля


elisapeyron: (Дневник)
Нагадую, що можна придбати собі трохи прекрасного.
Картинки продаются.
You can buy a picture.
Kup teraz!

Ну вы поняли =)

Все вырученные от продажи средства пойдут мытцю на курс иллюстрации и графики (летние каникулы будет учиться в Киеве).
Стоимость курсов и материалов приблизительно 150 €
Собрано: 88 € Спасибо!

2. A3, акварельная бумага, акварель, пастель, маркер
15 + 5 доставка (Вроцлав, Киев доставка бесплатно, Львов обсуждается)
PayPal elis.apeyron@gmail.com
или Приват



Read more... )
elisapeyron: (Дневник)
Здається в мене з'являється нова улюблена рубрика - розмови з підлітками!

Обговорювали листа сьогодні з Яркою. Якось плавно перейшли від Ловця у житі до вбивства Леннона.
Розповідаю, значить історію про те як хворий фанатик вбиває кумира.
- Навіщо він його убив?
- Щоб прославитися, - кажу. - Так він був нікому не відомий, а убивши кумира вписав своє ім'я поруч з його в історію.
- Знаєш що мені то нагадує?
- Що?
- Це ніби первісні мисливці, що вбивали антилопу, щоб бігати швидше та їли сердце лева, щоб стати хоробріше.
- Цікаве зауваження! І цікава логіка...
- Так, за виключенням того, що це не працює.
- А вбивця ж Леннона таки став відомим!
- Ага, нагадай його ім'я?
- еммм... якось...зараз гляну в Вікі.
- ^________^

А ще від бітломанії перейшли до відео бійок у Валморті. Це Ярка спитав від чого фанатіють сучасні люди, ті що раніше фанатіли від Бітлз. Ну я показала йому бійки на розпродажах в маркетах на чорну п'ятницю.
- Це Америка?
- Так!
- Не Україна, не Росія? Саме Америка?
- О, так!
- Чорт, моє життя більше ніколи не буде таким як було!
- Люди скрізь люди. А ти як думав?
- Ну я мав певні ілюзії, вибач, але це нормально для мого віку!
- Окей-окей. О, скажена феміністка лупить гея! Хоч подивитися??
- Ох! Я пішов з Алісою гуляти у пісочниці. - Дивиться на мене з жалем та трохи з презирством.
- Ні ну а чо? Дивись дві толстухи мутузять одна одну? LOL!
-
elisapeyron: (Дневник)
Нагадую, що можна придбати собі трохи прекрасного.
Картинки продаются.
You can buy a picture.
Kup teraz!

Ну вы поняли =)

Все вырученные от продажи средства пойдут мытцю на курс иллюстрации и графики (летние каникулы будет учиться в Киеве).
Стоимость курсов и материалов приблизительно 150 €
Собрано: 38 € Спасибо!

Бронь! 1. A3, акварельная бумага, акварель, пастель, маркер
15 + 5 доставка (Вроцлав, Киев доставка бесплатно, Львов обсуждается)
PayPal elis.apeyron@gmail.com
или Приват




Read more... )
elisapeyron: (Дневник)


Обожнюю цього хлопця.
Це ми в розважальний центр ходили. Ярік і кубікі називається =)
Залиш людину з аутизмом на півгодини і вона зменшить будь яку ентропію до якої дотягнеться.

А ще мушу записати, що в мене стався новий вивіх в свідомості.
Пам'ятаєте я казала, що спочатку приховувала Яркін аутизм, потім прийняла і почала нормально про це говорити, а тепер здається мене занесло в інший бік =)

Це нас познайомили з новою дівчиною. І ось ми спілкуємося і вона каже "ой диви який він цікавий" про Ярку. я миттєво відповідаю щось типу "це мій аутист!". Наступає вимушена пауза, я бачу що дівчина намагається виявити співчуття, але бачить що щось пішло не так, лякається і зрештою робить так О_о

Далі німий діалог:
В очах я бачу німе запитання "аутизм це ж типу хвороба?"
Я (очами без слів) "ну типу так..."
Вона: "мені так шкода..."
Я: "?"
Вона: "ну я ж маю показати що мені шкода, бідна хвора дитина, якій жах, ну? так?"
Я: "?"
Вона: "добре я здаюся, ви якісь ненормальні всі!"

І тепер я сижу так О_о і не можу зрозуміти, я що... пишаюся його аутизмом? О_о
Чи просто ним самим? Можливо це якійсь новий рівень прийняття коли не відрізняєш людину від її стану, а приймаєш разом з аутизмом як частиною загального фону.

Але це цікаве відчуття =)
elisapeyron: (Дневник)
Короче мені накипіло =(

Ярка забив малювати для людей, тепер він малює "в стіл". В принципі, я його розумію. Він інтуітивно відчуває що цей світ, сука, жорстокий але сформулювати не може, а я ссу сказати йому правду.
Що коли він був дебільнішій його картинки продавалися краще, а коли профессійний рівень зріс, а він став розумніший і адекватніший нікому його мистецтво нахуй не нада. Парадокс? С точки зору людини з аутизмом ще й який! Я ж малюю краще? Краще? Я став адекватнішим? Так, безумовно. То якого хера?
Ну а тому що тебе не жалко, дитинка.
От сидів би ти в переході в брудному одязі, воняв перегаром тримав таблічку "поможитє люді добрі" інша справа ж. Ну або хочаб твій папа втратив роботу, а мама захворіла на онкозахворювання. От! Тоді би все стало добре.
Ні, зрозумійте мене, по людські я то якраз ВСЕ розумію, в мене немає аутизму. Ось зараз люди всім інетом збирають одній мамі гроші для хворої дитини. Дитина малює... Ну як малює...
Короче, мистецтвом ці жалюгідні каракулі назвати неможливо. Але ціль благородна - люди купують. Хвалять. Ярка дивиться і не розуміє. Для нього це виглядає демотивуюче. Я малюю гарно, а купують ото. Цей світ йобнувся?
Як йому поясниш?
Ярка тим людям потрібніше...
То чого вони не попросять ГРОШІ? Чого вони зображають з каліки художника?
Бо просити соромно. А так він ніби заробив. Молодець.
І я розумію! Це ж правильно.
Але мій каліка ідіот нейродовбойоб блять любимий синочок не розуміє. Не тому що він сволоч! А тому що в нього інакше мозок влаштований! Те шо він гавно по стінам не розмазує не робить його нейротиповою здоровою людиною.

І шо з ним робити тепер?
Треба порадити хоч ногу зламати щоб люди до нього потянулися, бггг =)

Улибається і машєт...



Read more... )

Манга

Jul. 30th, 2015 07:17 pm
elisapeyron: (Дневник)
Мангой зовут яркино деревце манго, которое он на подоконнике растит.



Снова забил рисовать большие работы и начались мелкие черно-белые непонятные наброски.
Не знаю будут ли в ближайшее время большие картины, это так, к информации.
А то мне писали сделайте каталог, выставку,сайт. Та не из чего. Он не так уж много рисует и его часто вырубает и он начинает одно и тоже рисовать по 20 раз, а рисунки мять и выбрасывать не давая мне шанса даже сфоткать. Целый альбом уже изничтожил.

Read more... )
elisapeyron: (Дневник)
Картинка не продается и не объясняется. Не объясняется, я сказала! Все интерпретации про себя.
Я тут спросила у Ярика что это за одноглазые сперматозоиды, так он меня на сутки забанил =)
Могу только сказать что "бомж" персонаж положительный и, по своему, трогательный.

elisapeyron: (Дневник)
Так, у меня снова экзамен в субботу, так что времени рассуждать как всегда нет. Но! Вчера друзья в комментах интересную тему задели, про Яркого, воспитание и родительство, как оно есть.
Так вот, мне есть что по этому поводу рассказать.
Традиционно уточняю, что все это имхо и касается конкретного мальчика, а не всех детей Земли, но тем не менее.

На самом деле, я недолюбливаю ответственных родителей-перфекционистов как раз потому, что сражаюсь с этим в себе. Когда я планировала Яркого, когда носила внутри и составляла планы, графики и схемы, я надеялась все сделать правильно. Сделать все от меня зависящее для его светлого будущего. Нет, серьезно. Я могу показать вам толстые тетради, в которых записано сколько он весил до кормления и после. Я могу сказать сколько раз у него был стул, ну скажем, 15 августа 2000 года. Да-да-да, когда меня заносит я могу быть настолько упоротой =)

И правда в том, что мне это ничем не помогло! Вообще! Для окружающих медиков, воспитателей и доброжелателей я все равно оставалась шлюхой, которая нагуляла ребенка в 16 лет, да и еще и дебила, потому что пить водку меньше надо и дурь курить. Я все равно находилась в вакууме и отчаянии и мне все равно неоткуда было ждать поддержки. Единственный раз когда меня действительно пожалели, воспитательница садика для умственно отсталых детей, стала уговаривать меня отдать ребенка и строить "личную жизнь", ведь я еще молодая, жалко же меня. Ну что может сделать мать-одиночка с ребенком-инвалидом, с незаконченным высшим образованием, без постоянной работы?

Но жизнь она ведь так не работает =)

Read more... )
elisapeyron: (Дневник)
Вообще Яркий это какой-то постоянный перфоманс и праздник души.

Продолжение истории про бомжа и собаку!

Read more... )

Художник в образе =)



Read more... )
elisapeyron: (Дневник)
Жизнь в одном доме с художником сопряжена с некоторыми неожиданностями.
Вот так открываешь утром холодильник...



О БОЖЕ, что это??? )

Шарик

Oct. 24th, 2013 03:20 pm
elisapeyron: (Дневник)
Шар предсказаний

Морковка притащил шарик предсказаний:
- Я стану космонавтом когда вырасту?
- Ты шутишь?
- Ну вот =(
Я: - Дай мне! Вовка станет инженером?
- Да.
- А ученым?
- Определенно да!
Вовка: - Ура! А Ярик?
Я: - Ярик станет художником?...
Яркий: - А ну отдай сюда, Юля!
Я: - О_о? А че такое?
Яркий: - Я не буду спрашивать, что мне делать у какого-то дурацкого шара! Я создаю свое будущее сам!

Пришлось отдать.
elisapeyron: (Дневник)
У Яркого случилось важное жизненное событие. Он совершил первую в жизни покупку на свои заработанные деньги.
Купил себе обогреватель =)
У него в комнате был старый, но Яркий отверг его, как не отвечающий требованиям дизайна. На что папа сказал, мол, покупать новый не буду пока старый функционален.
Яркий было распечалился, но я напомнила ему, что он теперь полезный член экономического сообщества. И он пошел и сам себе! купил! свой собственный! обогреватель ^_____^

Очень надеюсь, что этот эпизод станет хорошей мотивацией для дальнейшего роста над собой =)
elisapeyron: (Дневник)


Пока Яркий на айкидо напишу пару слов о нем.
Он подросток.
Теперь уже точно и бесспорно. Он не любит мыться, подолгу тупит над только ему понятными вещами, может разрыдаться в своей комнате в одиночестве из-за того, что мир жесток и никто его не понимает.

Read more... )
elisapeyron: (Дневник)
Яркий уехал к другу Диме. Иду забирать Вовку из сада, вижу, бредет одинокий и надутый.
- А Дима где?
- А! Ну его! Я от него ушел.
- Почему?
- Ну, сначала, мы пошли с великом в шиномонтаж, нам там бесплатно накачали колеса. Потом Дима говорит, "дай покататься!". Ну я ему дал велик. А он давай по проезжей части кататься!
- Ну да, это опасно, там машины же...
- Вот! И я ему о том же. Говорю, я этот велик столько хотел! Мне его отец подарил! Я его смазал и помыл! А если машина вылетит из-за поворота и велик всмятку? А если его потом нельзя будет отремонтировать?
- То есть судьба Димы тебя в данном случае не сильно волнует? =)
- Нуууу... Нет, ну он же сам на дорогу прется? При чем тут МОЙ велик?!

April 2017

S M T W T F S
      1
2 345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 27th, 2017 10:46 pm
Powered by Dreamwidth Studios