elisapeyron: (Дневник)
Чоловік переймався чи вмістимо ми барахло у 10 коробок. Вийшло 3.
Все інше викинемо або роздамо. Взагалі коли дивишся на всі ці речі не полишає відчуття того, як багато барахла ми накуповуємо і змушені потім тягнути з собою, бо шкода полишити.



Вперше я подумала, що переїзд це якесь філософське дійство коли уходила з інтернату. Ми мали тоді "здати кімнати", а для цього треба було винести всі речі, відкрити шафи і згорнути матраци на ліжках. В кімнату з вікна било яскраве світло, матраци лежали на ліжках скручені в рулони, а під ними видніли дерев'яні щити, як ми їх називали. По суті це були просто збиті разом дошки, які поклали зверху на звичайні койки з пружинами. Після інтернату я довгий час спала на підлозі, бо не могла заснути у звичайному м'якому ліжку. Така собі "принцеса на горошині" навпаки =)

І от сиділа я в тій порожній кімнаті, дивилася на світло, що било з вікна, на той червоний ліноліум, побілені стелі та пофарбовані стіни, дерев'яні щити і старі матраци і було відчуття якогось очікування. Я тоді подумала, що то дивно, адже я не піду звідси в якесь нове чудове місце, не полечу на Марс та не відправлюсь у кругосвітню подорож. Я просто піду з інтернату додому, до вічно п'яних батьків, плісняви по кутках і тарганів у тарілках з недопалками.

Але відчуття очікування якоїсь подорожі, чогось нового я зберегла у пам'яті. І тепер кожного разу як я полишаю наступне помешкання я відчуваю це тепле відчуття свободи, ніби птах за секунду до того як злетить.
Я люблю викидати речі. Так, це дорого і непрактично. Тому я тішу себе тим, що я "віддаю їх нужденним". Але правда у тому, що я люблю викидати речі, позбавлятися квартир, людей, країн. Лишати їх там, у кімнаті з дерев'яними щитами і йти далі.

Я пам'ятаю цей момент коли ти виходиш з кімнати і причиняєш двері і знаєш, що більше ніколи не повернешся. В цьому відчутті є щось неймовірно прекрасне незалежно від того добре тобі було чи погано у тій кімнаті. Якщо добре ти будеш згадувати її з теплотою, якщо погано ти будеш радий що тобі не треба повертатися. Але момент коли ти йдеш. Я люблю його більше за все =)
elisapeyron: (Дневник)
Абсолютно випадково від читання на ніч книжок ми перейшли до перегляду фільмів. І я відкрила для себе дещо дивовижне.
Кіно сторічної давнини набагато краще сучасного =)
Ну, добре, не все і не завжди. Але от взяти Бастера Кітона. Він же геній!
Діти залипли на його фільми посильніше ніж на будь яки сучасні мульти. Бо вони реально виразніші. Я сама до того знала лише Чарлі Чапліна, тому відкрила Кітона і для себе. Він дивовижний. Цікаво щоб він сказав дізнавшись, що через 100 років його фільми дивитимуться на екрані мобільного з ютуба =)

А одного разу ми вирішили подивитися першого Кінг-Конга. Того, що чорнобілий, щоправда я знайшла розфарбовану версію.

Я трохи не врахувала, що фільм не дитячий і в 1933 не існувало всіляких рейтингів R. Діти боялися потім спати. Кароліна в країні кошмарів страшний мультик? Ага. Що ви розумієте в мистецтві =)

Короче Кінг Конг 1933 ані трохи не застарілий (якщо не враховувати сексизм з расізмом звичайно), в ньому вражаючи спецефекти і він дуже страшний. Куди страшніший ніж сучасні подєлки в 3д максі, що йдуть в кінотеатрах.

А це Вовка намалював

Кинг конг
elisapeyron: (Дневник)
Картинка продається.



Read more... )
elisapeyron: (Дневник)
Друзі порадили подивитися. Важко, але треба, так що теж раджу. Особливо порадував епізод з католицькими черницями. Це прям те що я відчуваю - шило на мило =(

Але от чого я ніколи не збагну це як можна переїхати у Францію і знову напялити на себе цю довбану хустку. Після всього??? Не розумію =(

elisapeyron: (Дневник)
Приходили до нас знайомі на каву/чай. Пані Яна каже Яркому:
- Ти такий файний художник, намалюй мені красиві квіти.
Ярка робить отаке лице.

Яна: - Ну правда, ти ж малюєш на замовлення? Намалюй мені соняшники, я їх збережу, а коли ти станеш відомим художником, буду хизуватися.
Ярка: - І чому я маю займатися профанацією мистецтва? Квіточки вам любий маляр намалює.

Яна і я: О_О

Підлітки...

Коли Яна пішла, я не витримала, кажу:
- Я тут бачила одні квіточки, так оні в кращих музеях світу ото висять...
Ярік незворушно: - Я знаю, що ти про Ван Гога, але то коли було? Зараз це був би в кращому випадку косплей.
- Ну добре що хоч не мімесіс - бурчу я собі під ніс.
- Що мамо?
- Та нічого, нічого, моя мармулеточка...

Понавиростало...
elisapeyron: (Дневник)
Добре коли в домі є художник. Захотів Вовка прапор для своєї секретної бази - має!

Стара футболка + акрілова фарба.



p.s. Почалися мої материнські жахіття. Дитина приходить розповідаючи як лазила на даху і виходить за браму, бо там цікавіше =( Сусідська дівчинка натомість маму слухається! А ці! Хлопчики, блін! =( Ніяких нервів на них не вистачає...
elisapeyron: (Дневник)
Ярка продовжує працювати над історією.



А я фанатка слона =)



Read more... )
elisapeyron: (Дневник)
Трохи процесу з курсів Яркіних покажу.
Ідея в тому, що вони придумали історію (це мала бути класична оповідь про слона і трьох сліпих мудреців які кожний нащупали щось різне, але Ярка її переробив по своєму), а потім вони її розроблюють різними методами (коллаж, туш і таке інше).



Read more... )
elisapeyron: (Дневник)
Яркіни нариси які він ховає під столом =)



Read more... )
elisapeyron: (Дневник)
Раптом хтось не встиг =)

Все вырученные от продажи средства пойдут мытцю на курс иллюстрации и графики (летние каникулы будет учиться в Киеве).
Стоимость курсов и материалов приблизительно 150 €
Собрано: 127 € Спасибо!

6. Размер 18*25 см. Акварельная бумага 300 г/м2
10 € + доставка (Вроцлав, Киев доставка бесплатно, Львов обсуждается)



Read more... )
elisapeyron: (Дневник)


Яркіного Колобка скачало 2 людини з Японії, 1 з Кореї та 3 з Китаю. Це радує =)
Щодо України та Росії то десь порівну і це теж радує, бо мистецтво як виявляється не має меж (не дивлячись навіть на те що всі персонажи у Ярки у вишиванках от просто полюбому, бггг).

З продажу Яркіних робіт зібрано вже майже 100 еврів. Це круто!
Поспішаю запевнити, що я в будь якому випадку планую його записати на курси малювання у Києві. Тут у Вроцлаві ми теж знайшли студію гарну, щоправда тут це коштує 100 евро на місяць не рахуючи матеріалів (а це стільки ж) і, напевне, ми поки зачекаємо, а то на поїздку у Київ не вистачить =)

Чого не вистачає, так це моральної підтримки. Це взагалі тема окремої розмови, напевне. Люди в нас якось не звикли до меценатства. Тобто проблема не в грошах (як мені намагаються довести), а саме в головах. Так, всі бідні і немає грошей ось буквально на все. Але це не привід =)
Особисто я вважаю, що в нас просто нерозвинута культура пожертв і це сумно. Коли ти кажеш про гроші люди починають думати з суми 100-200-500 грн. Типу, в мене немає на жаль можливості перерахувати такі гроші, тому я не перерахую нічого.
Так, напевне якщо питання життя та смерті, збирають на якесь супер дороге лікування онкохворому, я можу зрозуміти таку логіку.

Але от наприклад мої дракони. Я бачу, що скачало 250 людей. Але жодного фідбеку! =)
І я розумію, що писати довгу рецензію, то треба час та натхнення. А ось перерахувала би мені людина 5 грн, мені було би дуже приємно. Так, в результаті це не покрило би даже третини він грошей, що я заплатила за коректуру та за утримання хостінгу. Але я зробила це з грошей, що мені подарували на день народження. Тобто бюджет родини не постраждав, а з власним подарунком я можу робити, що захочу! =)

А взагалі ці 250 людей надихнули мене писати продовження. Це також буде повість на 8-10 розділів. Називатиметься "Гра з ненульовою сумою". Це таке поняття з Теорії ігор - розділу математики, що вивчає, як це не дивно, ігри.
Гра з нульовою сумою це будь яка гра в якій якщо виграє один гравець, інший відповідно програє. І якщо ви граєте на гроші, наприклад, в карти, то сума вашого виграшу, це сума програшу інших гравців.
Але існують ігри з ненульовою сумою. І вони набагато складніші та цікавіші. Типовий приклад такої гри - ділема в'язня.

"Двоє підозрюваних, А і Б, арештовані. У поліції немає достатніх доказів для звинувачення, і ізолювавши їх один від одного, вони пропонують їм одну і ту ж операцію: якщо один свідчить проти іншого, а той зберігає мовчання, то перший звільняється, а другий одержує 10 років в'язниці. Якщо обидва мовчать, у поліції мало доказів, і вони засуджуються до 6 місяців. Якщо обидва свідчать проти один одного, вони одержують по 2 роки. Кожен ув'язнений вибирає, мовчати або свідчити проти іншого. Проте жоден з них не знає точно, що зробить інший. Що відбудеться?
Дилема з'являється, якщо припустити, що обидва піклуються тільки про мінімізацію власного терміну ув'язнення.

Представимо міркування одного з ув'язнених. Якщо партнер мовчить, то найкраще його зрадити і вийти на свободу (інакше - півроку в'язниці). Якщо партнер свідчить, то найкраще теж свідчити проти нього, щоб одержати 2 роки (інакше - 10 років). Стратегія «свідчити» строго домінує над стратегією «мовчати». Аналогічно інший ув'язнений приходить до того ж висновку.
З погляду групи (цих двох в'язнів) найкраще співпрацювати один з одним, зберігати мовчання і одержати по півроку, оскільки це зменшить сумарний термін ув'язнення. Будь-яке інше рішення буде менш вигідним. Це дуже наочно демонструє, що в грі з ненульовою сумою Парето-оптимум може бути протилежним рівновазі Неша.
"


У своїй книжці я хочу дослідити випадок, коли герої постають перед вибором - об'єднатися заради виживання з тими кого ненавидиш, або загинути усім. Я читала багато книжок накшталт "Володаря мух" де викривалася внутрішня жорстокість людей. Але що буде якщо змінити правила гри? Що відбудеться якщо твоє особисте виживання залежатиме від виживання твоїх ворогів?
elisapeyron: (Дневник)
Я якби нагадую, що якщо б ті хто скачав Колобка скинулися хочаб по 10 грн ми б уже назбирали Ярці на курси графіки. А ще можна купити картинку. А якщо вам релігія не дозволяє купувати - дотуйте просто так! Це ваш шанс не просто розповісти мені як вам подобається Ярослав і як я чудово адаптую в світ дитину з аутизмом, а щось конкретне для нього зробити =)
Не соромтесь! =)
Дякую!

PayPal elis.apeyron@gmail.com
или Приват 4149 4978 2554 5017 Руденко Юля


elisapeyron: (Дневник)
Підглядаю у Ярці в кімнаті, коли він йде. Не етично, знаю, але цікаво...



Read more... )
elisapeyron: (Дневник)
Для носителей языков отличных от украинского. Иллюстрации - картинки без текста, вы можете написать текст сказки на любом понравившемся вам языке. Спасибо! =)

Ура! Колобок готовий. Вантажте! Поширюйте!




Подробиці. Яркін колобок - це 10 ілюстрацій і 7 карток з текстом казки які зручно друкувати у фото 10*15. Це безкоштовно.
Ви можете міняти текст казки, послідовність ілюстрацій, робити з них колажі або скрапбук. Творіть на здоров'я!

Read more... )
elisapeyron: (Дневник)
Нагадую, що можна придбати собі трохи прекрасного.
Картинки продаются.
You can buy a picture.
Kup teraz!

Ну вы поняли =)

Все вырученные от продажи средства пойдут мытцю на курс иллюстрации и графики (летние каникулы будет учиться в Киеве).
Стоимость курсов и материалов приблизительно 150 €
Собрано: 88 € Спасибо!

2. A3, акварельная бумага, акварель, пастель, маркер
15 + 5 доставка (Вроцлав, Киев доставка бесплатно, Львов обсуждается)
PayPal elis.apeyron@gmail.com
или Приват



Read more... )
elisapeyron: (Дневник)
І покажу що Ярка зараз малює замість того щоб вчитися у школі =)
Жарти жартами, а я бачу що він здатен годинами працювати над своїми роботами. Дивитися сотні уроків, робити тисячі ескізів. Серйозна така робота. Але виключно анскулінг і ніяк інакше. А школа... Давно забули та забили. Таке життя =)



Read more... )
elisapeyron: (Дневник)
Нагадую, що можна придбати собі трохи прекрасного.
Картинки продаются.
You can buy a picture.
Kup teraz!

Ну вы поняли =)

Все вырученные от продажи средства пойдут мытцю на курс иллюстрации и графики (летние каникулы будет учиться в Киеве).
Стоимость курсов и материалов приблизительно 150 €
Собрано: 38 € Спасибо!

Бронь! 1. A3, акварельная бумага, акварель, пастель, маркер
15 + 5 доставка (Вроцлав, Киев доставка бесплатно, Львов обсуждается)
PayPal elis.apeyron@gmail.com
или Приват




Read more... )
elisapeyron: (Дневник)
Ярка майже домалював колобка, я написала текст до його іллюстрацій. А ну перевірте, кому не ліньки на помилки. Дякую щиро!

Жили собі дід та баба, жили в мирі та любові. Аж одного разу бабу потягло на кулінарні експерименти. Каже діду:
— А спечу я колобка!
— А що то є? - Дід питає.
— Та не знаю - відповідає баба, — рецепт у Фейсбуці френди пошерили. Ось тільки за рецептом потрібна семола. Це ніби нашого борошна тільки самого поганенького. І де його узяти?
— А ти у засіку намети та по коробам пошкреби — і буде тобі семола! — Радить дід.

Read more... )

April 2017

S M T W T F S
      1
2 345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 27th, 2017 10:32 pm
Powered by Dreamwidth Studios