elisapeyron: (Дневник)
Всім привіт!

Світлина від Julia Rudenko.

Я створила подію у ФБ де писатиму про всі наші плани стосовно вимірюванню планети Земля. Підписуйтеся і долучайтеся.

Для того, щоб все було серйозно (а то тут дехто скептично налаштований) я сконтактувала з Світланою Герасіменко науковим співробітником відділу фізики космічної плазми Головної астрономiчної обсерваторiї Нацiональної академії наук України, кандидатом фізико-математичних наук. Вона крім усього цього читає лекції в Київському планетарії і веде там Астрошколу для дітей 5-14 років, яку мій Яркий і відвідував майже 5 років.

Так що все буде по-справжньому! =)

Слідкуйте за оновленнями у ФБ, а поки що я наводжу уривок зі статті в "Кванті" про вимірюванню Землі. Саму статтю дуже раджу прочитати, вона чудова.
Геометрия звездного неба

Read more... )

Змій

Feb. 27th, 2017 01:27 pm
elisapeyron: (Дневник)
Трохи проводжали зиму і зустрічали весну =)





Read more... )

Ярка

Feb. 13th, 2017 10:52 am
elisapeyron: (Дневник)


Ярка поїхав в Київ. Зараз він займається збором документів у воєнкомат. Там на нього подивилися і сказали, що таких не беруть в космонавти (і це правильно), але додатково відправили у лікарню щодо спини. Ярка надумав зразу, що робитимуть операцію, прийшлося пояснювати, що на операцію ще заробити треба =)
Ніби розслабився, сподіваюся оформить всі документи, нам натякнули, що можливо навіть інвалідність треба робити вже (через сколіоз). В будь якому разі, армія йому не світить.

Чого він в Київ поїхав? Бо йому тут не подобається і на відміну від мене він може все кинути і звалити =)
Рік він тут мучивсь, але так і не прижився. Не знаю як він впорається один в Києві (я сподівалася відстрочити цей момент хоча б до 18 років) але я згодна з тим, що тут йому робити нічого. Поки що у планах навчання на ковальських курсах (в людини бзик навчитися художній ковці і стати ковалем). А далі навіть не знаю. Поки що вернувся у свою секцію айкідо,живе у діда, сподіваюся буде йому хоч трохи допомагати з бабою, хоча це і дорослому важко. Отаке...

Якщо ви у Києві і хочете взяти над ним шефство і хоч іноді щось підказати або допомогти - велком. Але тільки умова, не робіть нічого за нього з того, що він може сам. Він фізично повносправний не забувайте. А те що трохи безтямний, то багато ви знаєте нейротипових 16 річних мужчин які здатні про себе подбати? Отож бо і воно =)

До речі, якщо є якісь волонтери, було би гарно його залучити. Я мрію щоб він робив щось суспільнокорисне,нехай безкоштовно. Проблема тільки в тому щоб найти йому заняття. Він не зможе там де багато людей, світла, чи голосних звуків. Тобто з дітлахами розписувать писанки, нажаль, не для нього =(
Але він може зробити якісь плакати, малюнки (щоправда у своєму стилі), може щось піднести, посортувати, сплісти ту ж маскувальну сітку (аби тільки не занадто шумно було у приміщенні). Короче, пишіть, не кидайте самих! =)
elisapeyron: (Дневник)
Щоб ви розуміли з цими людьми ми прожили під одним дахом ціле літо у Києві. Страшенно круті =)

AiD

Aug. 31st, 2016 01:37 pm
elisapeyron: (Дневник)
От з цими людьми, щоб ви розуміли, ми прожили під одним дахом ціле літо. Страшенно круті.
Саме приємне було коли папа з маленьким хлопчиком догнав нас у метро після виступу, щоб хлопчик міг побачити дядю-дракона зблизька =)

Den Zatsepin $ Alla Zatsepina





Read more... )
elisapeyron: (Дневник)
Поздоровляю коханого з днем народження!



Покажу трохи як ми відмічаємо. Купили ось в маркеті два набори для мангеттену з ціллю провести експеримент!
Поціновувачи помітять що і наш "справжній" мангеттен не канонічний. Бо не бурбон, а скотч, вермут не россо, а росаріо. Але попрошу панство поставитися до цього експерименту з гумором.

Що порівнюємо: Шотландський віски з українським виробом симферопольского коньячного заводу, та Мартіні з виробом заводу Коблево.



Цікавих прошу долучитися =)

Read more... )
elisapeyron: (Дневник)
Більше за все мене сьогодні здивував Вовка-молодший. Вдумайтесь, дитина попросила у тата грошей, пішла купила мамі троянди і віднесла до сусідів, щоб я завчасно не бачила. Потім дитина домовилася із сусідкою, що та спече для мене пиріг, щоб Вовка мені подарував. Я не знаю, що з нього виросте, але це буде непересічна особа, це я не сумніваюся =)

Мені 33 і я стала забувати про вік і плутатися. 32-33-35, все шось типу "розквіт сил". Так і відчувається. Нарешті починаю дорослішати і сподіваюся у 40 підрахувати якісь досягнення. А поки у процесі творчого пошуку.



Всім дякую за підтримку та натхнення!
elisapeyron: (Дневник)


Яркіного Колобка скачало 2 людини з Японії, 1 з Кореї та 3 з Китаю. Це радує =)
Щодо України та Росії то десь порівну і це теж радує, бо мистецтво як виявляється не має меж (не дивлячись навіть на те що всі персонажи у Ярки у вишиванках от просто полюбому, бггг).

З продажу Яркіних робіт зібрано вже майже 100 еврів. Це круто!
Поспішаю запевнити, що я в будь якому випадку планую його записати на курси малювання у Києві. Тут у Вроцлаві ми теж знайшли студію гарну, щоправда тут це коштує 100 евро на місяць не рахуючи матеріалів (а це стільки ж) і, напевне, ми поки зачекаємо, а то на поїздку у Київ не вистачить =)

Чого не вистачає, так це моральної підтримки. Це взагалі тема окремої розмови, напевне. Люди в нас якось не звикли до меценатства. Тобто проблема не в грошах (як мені намагаються довести), а саме в головах. Так, всі бідні і немає грошей ось буквально на все. Але це не привід =)
Особисто я вважаю, що в нас просто нерозвинута культура пожертв і це сумно. Коли ти кажеш про гроші люди починають думати з суми 100-200-500 грн. Типу, в мене немає на жаль можливості перерахувати такі гроші, тому я не перерахую нічого.
Так, напевне якщо питання життя та смерті, збирають на якесь супер дороге лікування онкохворому, я можу зрозуміти таку логіку.

Але от наприклад мої дракони. Я бачу, що скачало 250 людей. Але жодного фідбеку! =)
І я розумію, що писати довгу рецензію, то треба час та натхнення. А ось перерахувала би мені людина 5 грн, мені було би дуже приємно. Так, в результаті це не покрило би даже третини він грошей, що я заплатила за коректуру та за утримання хостінгу. Але я зробила це з грошей, що мені подарували на день народження. Тобто бюджет родини не постраждав, а з власним подарунком я можу робити, що захочу! =)

А взагалі ці 250 людей надихнули мене писати продовження. Це також буде повість на 8-10 розділів. Називатиметься "Гра з ненульовою сумою". Це таке поняття з Теорії ігор - розділу математики, що вивчає, як це не дивно, ігри.
Гра з нульовою сумою це будь яка гра в якій якщо виграє один гравець, інший відповідно програє. І якщо ви граєте на гроші, наприклад, в карти, то сума вашого виграшу, це сума програшу інших гравців.
Але існують ігри з ненульовою сумою. І вони набагато складніші та цікавіші. Типовий приклад такої гри - ділема в'язня.

"Двоє підозрюваних, А і Б, арештовані. У поліції немає достатніх доказів для звинувачення, і ізолювавши їх один від одного, вони пропонують їм одну і ту ж операцію: якщо один свідчить проти іншого, а той зберігає мовчання, то перший звільняється, а другий одержує 10 років в'язниці. Якщо обидва мовчать, у поліції мало доказів, і вони засуджуються до 6 місяців. Якщо обидва свідчать проти один одного, вони одержують по 2 роки. Кожен ув'язнений вибирає, мовчати або свідчити проти іншого. Проте жоден з них не знає точно, що зробить інший. Що відбудеться?
Дилема з'являється, якщо припустити, що обидва піклуються тільки про мінімізацію власного терміну ув'язнення.

Представимо міркування одного з ув'язнених. Якщо партнер мовчить, то найкраще його зрадити і вийти на свободу (інакше - півроку в'язниці). Якщо партнер свідчить, то найкраще теж свідчити проти нього, щоб одержати 2 роки (інакше - 10 років). Стратегія «свідчити» строго домінує над стратегією «мовчати». Аналогічно інший ув'язнений приходить до того ж висновку.
З погляду групи (цих двох в'язнів) найкраще співпрацювати один з одним, зберігати мовчання і одержати по півроку, оскільки це зменшить сумарний термін ув'язнення. Будь-яке інше рішення буде менш вигідним. Це дуже наочно демонструє, що в грі з ненульовою сумою Парето-оптимум може бути протилежним рівновазі Неша.
"


У своїй книжці я хочу дослідити випадок, коли герої постають перед вибором - об'єднатися заради виживання з тими кого ненавидиш, або загинути усім. Я читала багато книжок накшталт "Володаря мух" де викривалася внутрішня жорстокість людей. Але що буде якщо змінити правила гри? Що відбудеться якщо твоє особисте виживання залежатиме від виживання твоїх ворогів?
elisapeyron: (Дневник)
Нагадую, що можна придбати собі трохи прекрасного.
Картинки продаются.
You can buy a picture.
Kup teraz!

Ну вы поняли =)

Все вырученные от продажи средства пойдут мытцю на курс иллюстрации и графики (летние каникулы будет учиться в Киеве).
Стоимость курсов и материалов приблизительно 150 €
Собрано: 88 € Спасибо!

2. A3, акварельная бумага, акварель, пастель, маркер
15 + 5 доставка (Вроцлав, Киев доставка бесплатно, Львов обсуждается)
PayPal elis.apeyron@gmail.com
или Приват



Read more... )
elisapeyron: (Дневник)
Тут чоловік мене розвів на розмову. Мені сподобалося. Обговорюємо тему жирних жіночих персонажів в дитячій літературі.
А ви згадаєте позитивний жіночий персонаж (з іменем щоб) в дитячих книжках? Помогайте давайте =)



І шоб два рази не вставати. Маєте до нас з Вовкою питання? На будь які теми.
Як пропатчить кдє під фрібсд, про підлітковий вік, батьківство, імміграцію. Питайте. Цікаво спробувати поговорити на камеру. Я здається вперше(!) в житті відчула, що мені пофігу як я виглядаю і не гидко дивитися на свої ужимки і взагалі на себе. Хочу закріпити =)
elisapeyron: (Дневник)
Любі друзі! Шановне панство!
Років із два тому я, як і чимала частина українців, перейшла на українську мову. З того часу я постійно чую, що українською дивитися та читати немає чого. Фізично. Дитячі гуртки переважно російськомовні, книжки, мультики, фільми. І я, як і чимала частина українців стикнулася з тим, що важко оточити себе та дітей якісним україномовним контентом. А ще я скрізь чую висновок: от коли буде гідний український продукт, тоді я почну його споживати. І я, як і чимала частина українців, вирішила почати з себе!

І написала книжку українською мовою =)

Я не маю на меті продемонструвати бундючний вокабуляр або вигуляти почуття власної важливості. Я лише хотіла створити сучасну підліткову книжку, в якій не йшлося б про важку долю селян і поневіряння українського народу.
Але це не означає, що в моїй історії немає моралі. Понад те, я вважаю, що вона зачіпає актуальні для сучасного суспільства теми. Однак, вона ще й весела і проста.
Я буду дуже вдячна вам, якщо ви невідмазуючись тим, що не маєте дітей, яким можна було би її почитати, просто поширите посилання. Я почала з себе, допоможіть зробити так, щоб моя робота мала сенс.

Дякую за увагу!

Книжка безкоштовна, вантажте у зручному форматі на elisapeyron.com або клікніть на картинку.



elisapeyron: (Дневник)
Нагадую, що можна придбати собі трохи прекрасного.
Картинки продаются.
You can buy a picture.
Kup teraz!

Ну вы поняли =)

Все вырученные от продажи средства пойдут мытцю на курс иллюстрации и графики (летние каникулы будет учиться в Киеве).
Стоимость курсов и материалов приблизительно 150 €
Собрано: 38 € Спасибо!

Бронь! 1. A3, акварельная бумага, акварель, пастель, маркер
15 + 5 доставка (Вроцлав, Киев доставка бесплатно, Львов обсуждается)
PayPal elis.apeyron@gmail.com
или Приват




Read more... )
elisapeyron: (Дневник)
Навіяно стрічкою.
В інеті люди поділяються на 10 типів - ті хто постить свої публічні данні і анонімусів. Між цими типами людей постійно точиться дискусія, а чи варто або ні показувати своє життя. Фотки дітей, домашніх тварин, описувати подробиці побуту. Або краще заводити анонімний аккаунт срати в чужих комментах і сподіватися, що вас не відслідкують по АйПі =)

Насправді, культура анонімусів довга і барвиста. Іноді це навіть певний стиль життя. Такий собі спорт по оминанню Системи і приховуванню від Великого Брата. Хтось каже що це параноя? Я вважаю це велике відчуття власної важливості(ВВВ).

Коли анонім закидає мені, що я ексгібіціоністка, бо буцімто мені конче потрібна увага, я розумію, що він проговорюється про себе. Він підсвідомо вважає себе дуже важливим, настільки, що треба ховатися інакше ЦРУ, кровавая гебня, маньякі-гвалтівники, інші анонімуси прибіжуть та будуть його убивати, гвалтувати його дітей та палити його дім і не заспокоються поки не завершують свою чорну справу.

Read more... )
elisapeyron: (Дневник)


Обожнюю цього хлопця.
Це ми в розважальний центр ходили. Ярік і кубікі називається =)
Залиш людину з аутизмом на півгодини і вона зменшить будь яку ентропію до якої дотягнеться.

А ще мушу записати, що в мене стався новий вивіх в свідомості.
Пам'ятаєте я казала, що спочатку приховувала Яркін аутизм, потім прийняла і почала нормально про це говорити, а тепер здається мене занесло в інший бік =)

Це нас познайомили з новою дівчиною. І ось ми спілкуємося і вона каже "ой диви який він цікавий" про Ярку. я миттєво відповідаю щось типу "це мій аутист!". Наступає вимушена пауза, я бачу що дівчина намагається виявити співчуття, але бачить що щось пішло не так, лякається і зрештою робить так О_о

Далі німий діалог:
В очах я бачу німе запитання "аутизм це ж типу хвороба?"
Я (очами без слів) "ну типу так..."
Вона: "мені так шкода..."
Я: "?"
Вона: "ну я ж маю показати що мені шкода, бідна хвора дитина, якій жах, ну? так?"
Я: "?"
Вона: "добре я здаюся, ви якісь ненормальні всі!"

І тепер я сижу так О_о і не можу зрозуміти, я що... пишаюся його аутизмом? О_о
Чи просто ним самим? Можливо це якійсь новий рівень прийняття коли не відрізняєш людину від її стану, а приймаєш разом з аутизмом як частиною загального фону.

Але це цікаве відчуття =)
elisapeyron: (Дневник)
Навіть моє голо пузо непривернуло жодної уваги сторонніх. Ще відфрендилося трохи росіян, а так, я нарешті здається (т-т-т щоб не наврочити) повертаю собі уютнєнькій зразку 2010-2011 років. Ще трошки і знову зможу писати про різний секс, своє дитинство, всілякі провокаційні штуки і мені за це нічого не буде. Яхуууу! =)

А про секс мені до речі є що розповідати. Ми тут з чоловіком знову заціпилися і виявилося що навіть він не в курсі всіх моїх пригод.
Але то на потім. Зараз просто ютюб (це типу лидбр тільки "щоденник" "ojltyybr").



Read more... )
elisapeyron: (Дневник)
Для всіх українських друзів які і досі говорять мені "какая разніца".

Минув місяць як я повернулася з підзамку та пишу українською. Майже кожний другий допис встиг повисіти в топі жж з годину-дві. З того часу до мене у коменти не прийшло ЖОДНОГО, повторюю, ЖОДНОГО троля. За місяць! Мене не ображали, не трахали мені мозок, не бажали смерті мені та моїм дітям.

Вибачте люби, але різниця таки є. Різниця у тому, що я почуваюся спокійно і більше не кидаюся на людей як скажене стерво. Мова вирішує!
___

Русскоязычных друзей я читаю, с удовольствием общаюсь в комментах и рада тем кто отнесся с пониманием. Тех кто ушел прощаю. Значит так вам было надо =)
Тех кто остался уважаю. Расширять границы своих знаний тяжело, неудобно, но всегда интересно. Спасибо!

З.Ы. И да, я читаю друзей которые пишут на беларуском, английском и иврите, турецком и польском. Да, я понимаю далеко не все и вообще слава гугл-переводчику. Но когда я была маленькой именно о таком интернациональном информационном пространстве я мечтала. Один язык в современном мире это как инвалидность. И люди которые не способны расширять свое ментальное пространство это люди с ограниченными возможностями. В каком-то смысле в наше время проще без ноги. Без ноги ты не можешь легко выйти из дома. Но без языков где бы ты не жил, в какой стране бы не находился, ты никогда не выйдешь за рамки своей одноязычной песочницы.
elisapeyron: (Дневник)
У рамках позитивного ставлення до життя повідомляю, що у тому щоб прохворіти новорічні свята є свій сенс. Після 4 днів лихоманки встала на ваги -4 кг. Головне тепер на радощах назад не нажерти =)

Але чого я пишу! Друзі, ідея додавати на ФБ тільки тих кого я знаю особисто виявилась хибною. Поки я валялася в ліжку з телефоном та не могла дійти до ноуту я це усвідомила і покаялася! Помилялася, вибачайте.

Давайте всі назад! Додавайтесь, а то мені сумно =(
Тільки одна умова - ви не ображаєтесь якщо я плутаю вас у ФБ та ЖЖ. Тому що ніки часто не збігаються, а я маю не надто гарну пам'ять на імена. Коли я знаю людину по фото, то одне, але коли тільки по нікнейму то помилки часта річ. І не тому що я така неповажна.

Я ось Julia Rudenko

Я до вас теж зараз попрошусь назад у друзі. Прийміть блудну блогерку, добре? =)

Світлина для привертання уваги.

April 2017

S M T W T F S
      1
2 345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 19th, 2017 06:56 pm
Powered by Dreamwidth Studios