elisapeyron: (Дневник)
Абсолютно випадково від читання на ніч книжок ми перейшли до перегляду фільмів. І я відкрила для себе дещо дивовижне.
Кіно сторічної давнини набагато краще сучасного =)
Ну, добре, не все і не завжди. Але от взяти Бастера Кітона. Він же геній!
Діти залипли на його фільми посильніше ніж на будь яки сучасні мульти. Бо вони реально виразніші. Я сама до того знала лише Чарлі Чапліна, тому відкрила Кітона і для себе. Він дивовижний. Цікаво щоб він сказав дізнавшись, що через 100 років його фільми дивитимуться на екрані мобільного з ютуба =)

А одного разу ми вирішили подивитися першого Кінг-Конга. Того, що чорнобілий, щоправда я знайшла розфарбовану версію.

Я трохи не врахувала, що фільм не дитячий і в 1933 не існувало всіляких рейтингів R. Діти боялися потім спати. Кароліна в країні кошмарів страшний мультик? Ага. Що ви розумієте в мистецтві =)

Короче Кінг Конг 1933 ані трохи не застарілий (якщо не враховувати сексизм з расізмом звичайно), в ньому вражаючи спецефекти і він дуже страшний. Куди страшніший ніж сучасні подєлки в 3д максі, що йдуть в кінотеатрах.

А це Вовка намалював

Кинг конг
elisapeyron: (Дневник)
Ну шо, подивилася я врешті цей лалаленд. Нічого поганого не скажу, знятий під дуже якісною ягодою памянікою. Але... напевне я очікувала чогось більшого, тому історія добра, мила, проста, ніяка.
Спойлери!

Люди, які одне одному з самого початку не подобаються, все таки починають спати разом об'єднані спільними невдачами - ніщебродство на фоні неможливості знайти роботу мрії. А потім коли робота мрії знайдена вони легко розходяться і кожен їде по своїй роботі. А багато років потому, довольні і успішні ностальгують на тему, а що б могло вийти якщо б ми не розійшлися. Ну і шо? Ну не було там справжнього кохання, а були схожі мрії, які зрештою стали реальністю = хепі енд! Нудненько, хоч музика красива і знято дуже мило.

І от шось мені не вистачало і я згадала, що не подивилася останню частину трилогії морозива. І я подивилася!
Який же це шедевр, друзі. Я просто в шоці. Воно ще на контрасті, просто АААААААААА!
Фільм "Кінець світу" Едгара Райта це звичайно зовсім інший жанр. Лалаленд - романтична мелодрама, Кінець світу сатирична комедія. Але Кінець світу запросто міг би стати лалалендом якщо б залишився у рамках реальності. Та ж ностальгія за старими добрими часами, коли все було просто, люди любили по справжньому і ніяких тобі старбаксів. Але Кінець світу виходить за рамки соціальної драми і творить щось дійсно оригінальне. Я не буду спойлеріть, але дуже раджу. Взагалі всю трилогію варто подивитися. Але останній фільм абсолютно неперевершений.

elisapeyron: (Дневник)
Главная героиня фильма – 8-летняя Зин Мин на фоне северокрейской версии «Любимый вождь и дети»

Джерело: Віталій Манський: «ТАМ ВСЕ - фейк»
15.12.2015 | Євгенія Альбац | №42 (390) від 14.12.15


«У променях сонця» - так називається документальний фільм про Північну Корею, знятий відомим російським режисером-документалістом Віталій Манський практично прихованою камерою. На цьому тижні фільм виходить в прокат

Фільм вже зібрав купу нагород і преси, а також вдостоївся ноти міністерства культури КНДР російському МЗС та вимоги північнокорейської сторони заборонити його подальший показ.

Що Манський побачив в Пхеньяні? Як йому це вдалося зняти і що не вдалося? І як він пішов з-під спостереження північнокорейських чекістів - про це в ексклюзивному інтерв'ю The New Times після перегляду фільму.

Вам запропонували зняти фільм про КНДР або це було ваше рішення?

Ну звичайно, моє ... Я завжди цікавився Північною Кореєю, тому що мене завжди хвилювало питання, як, яким чином можна придушити людину, як можна знищити в ній основоположні принципи, чому людина готова підкорятися. І зрозуміло, що це фільм не тільки про Північну Корею і не стільки про Північну Корею. Я читав журнал «Корея сьогодні», жадібно хапався за людей, які там були, дивився завжди якісь відео звідти. І ось одного разу мені вдалося познайомитися з північнокорейськими чиновниками - так все і закрутилося.

Сталінська ВДНГ
Коли ви вперше потрапили в країну чучхе?

У 2013 році в мене була перша ознайомча поїздка: мені показували, яка це прекрасна країна, і в кінцевому підсумку мені вдалося вибрати героїню: мене відвезли до зразково-показової школи, в кабінет директора завели п'ять дівчаток, сказали: «У вас є п'ять хвилин, ви можете познайомитися і вибрати, хто вам подобається». Сценарій документального фільму про дівчинку, яка вступає в піонери, в Союз дітей, їй доручають дуже важливу справу - бути учасником найбільшого в світі свята, до якого вона зі своїми товаришами довго готується, і в кінцевому підсумку перетворюється в одну з тисяч людей, що створюють ось цю найбільшу в світі живу картину, що зображає абсолютне щастя, - до цього моменту вже був написаний. Хоча героїню ще тільки належало вибрати. Я вибрав Зін Мі, тому що дівчинка сказала, що її тато працює журналістом: я подумав, що через його роботу я зможу кудись потрапити. Про маму дівчинка сказала, що вона працює в заводській їдальні. Я подумав: чудово, їдальня, люди їдять, теж якась фактура. А живе Зін Мі біля вокзалу, в однокімнатній квартирі з мамою, татом, дідусями і бабусями ...

Але у фільмі все не так: і тато не журналіст, і їдальнею немає, і бабусі з дідусем - теж ...

Звичайно. Коли ми приїхали вже знімати, тато дивовижним чином перетворився на інженера на зразково-показовій швейній фабриці, мама - в співробітницю зразково-показової фабрики з виготовлення соєвого молока, а живуть вони, як виявилося, у самому шикарному будинку столиці з фантастичним видом з вікна. Щоправда, лінолеум там, зображає паркет, просто ножицями відрізаний і лежить поверх цементної підлоги - навіть не підбитий під плінтуса, меблі тільки но внесли, картинки щойно повісили, я знайшов можливість і заглянув у шафу - вона була порожня, ванною ніколи не користувалися, та там і немає води, світло включали на час зйомок: взагалі у мене було відчуття, що будинок нежитловий і ліфт запустили тільки заради фільму. Але в цьому будинку хоча б три під'їзди були відкриті. А будинок навпроти - я його обійшов, коли мені вдалося втекти від супровідників, - в ньому взагалі не було входу. При цьому ввечері в ньому горіли вікна, але придивившись уважно, я побачив, що всі вони горіли однаковими лампами. Мабуть, поставлена ​​якась система, яка вечорами загальним рубильником вмикається, а створюється якесь відчуття житлового будинку, хоча будинок не заселений і в ньому немає під'їздів. Там все - фейк.

Як це? Просто стоїть коробка?

Так.
Read more... )

Переклала інтерв'ю до фільму якій всім раджу переглянути.
elisapeyron: (Дневник)
Работа над расшифровкой языка гептаподов в фильме «Прибытие»

Фільм мені не сподобався. Незважаючи на всю роздуту навколо нього елітарність. Так, Інтерстеллер мені сподобався, незважаючи на ті самі недоліки. Але там чудова музика, захоплююча картинка і він був першим, тому я вибачила йому все - зайві емоції, соплі про кохання, сюжетні дірки, парадокси часу.

Прибуття я дивилася не на великому екрані, тому захопити спецефектами мене не вдалося і повилазили мінуси фільму.

Перше і найстрашніше це вторинність ідеї. Все жовано пережовано, нічого нового не привнесено, нічого свіжого не сказано, та навіть Чорне дзеркало революційніше за цю нудьгу.

Друге - соплі, соплі і соплі. Хто сказав сценаристам, що схрещення наукової фантастики з дешевою мелодрамою це плюс?
Занадто важкі наукові і філософські питання зачіпає фільм? То давайте додамо соплі, щоб потішити тупих глядачів. Так от - ви промазали. Найтупіші мелодрами вже давно пройшли стадію "рабині Ізаури" і дають цікавіший розвиток персонажів. Не маєте часу на детальне прописування історії, не витрачайте його на дібільні сцени де нічого не відбувається. Більшу половину фільму герої кудись пяляться і грає музика. Чи ви саспієнс наганяли? То це ж не Чужий, хіба ні? Якщо б витратити цей час на пояснення лінгвістичних теорій, про які ви лише мимохідь згадали - міг би вийти гарний фільм.

Трете, витікає з першого і другого. Коли люди не розуміють для кого і про що вони роблять фільм виходить невнятне гімно. І не про лінгвістику, і не наукова фантастика, і не якісна драма. Ніяке короче.
І якщо Інтерстеллеру я це вибачила просто за вигляд космосу і чорної діри, то тут нафіг!
Як можна зняти фільм про лінгвістику - безмежно цікаву науку - настільки тупо і нецікаво. Фу!

Ідеї в фільмі нецікаві і дуже тупі. Людство можна об'єднати навіть не перед лицем спільного ворога, а... сказавши передсмертні слова дружини китайського генерала? Серйозно?

Звичайно гіпотеза Сепіра-Ворфа у всіх зараз на слуху. Навіть я, далека від лінгвістики людина, чула про неї. Це все одно, що згадати про антропний принцип, чи теорію відносності. Всі принаймні чули. І тому фільм тупо виїжджає на популярності теорії. Він нічого не привносить в пояснення, він не показує як саме героїня розшифровує мову, ніяких цікавих еквівалентів розестких каменів та криптографії, нічого. Просто згадали щось розумне, щоб додати своєму висеру ваги і натяку на науковість.

І саме печальне, що і повість я тепер навряд чи прочитаю. Бо читаючи після фільму ім'я Рози, я ледь не плакала від образи. Я знала що вбивця дворецький і це настільки псувало книгу, що я ледь добралася до кінця.

Такі фільми лише псують першоджерело і не попадають в жодну цільову аудиторію.
На мій превеликий жаль.

З.І. А ще в моменті коли героїня заявляє, що мова змінює відчуття часу в її мізках, в тебе мимоволі виникає те саме відчуття, що у фільмі Ігри розуму коли Неш, каже що нулі дзета-функції пов'язані з простором-часом, пам'ятаєте так? В цей момент ти розумієш що герой йобнувся, а все що відбувається його шизофренічний психоз =)
elisapeyron: (Дневник)
Дякую [livejournal.com profile] alxpn що поділився. Торкнув фільм, місцями поплакала, місцями посміялася.



Read more... )
elisapeyron: (Дневник)
Що це власне було? Це була спроба перебратися на ютуб. Висновки теж були зроблені - так знімають лише мудаки =)
Тому вирішено продовжувати вести блог на ютубі (навіть кілька рубрик) але з більшою увагою до глядачів.

Про що?
1) Про Польщу. Про те як тут все влаштовано, що ми про це думаємо, враження і повністю суб'єктивні висновки.

2) Про хімію. Ідея переробити відео експерементів, додати теорії, пояснень і оформити належним чином.

3) Про подорожі. Ми не часто подорожуємо але буває. Найближча подорож планується Берліном і Мюнхеном. Покажу вам відмінність Польщі від Німеччині хоча б ззовні.

4) Кухня. Частина проекту "вижити за будь яку ціну". Навчатиму дітей готувати, паралельно обговорюючи що завгодно від виборів в США до філософських ідей Канта.

Буду вдячна за ідеї і побажання. Зразу скажу, що не маю зайвих грошей тому якість поки що буде така яка є, але можливо, в майбутньому, якщо вам сподобається я зможу вийти на якісно новий рівень =)

Цьомки!

elisapeyron: (Дневник)
Остання серія епічної подорожі =)

elisapeyron: (Дневник)
Щоб ви розуміли з цими людьми ми прожили під одним дахом ціле літо у Києві. Страшенно круті =)

elisapeyron: (Дневник)
Як правило ми просто дивимося "Are You Afraid of the Dark?" або "Goosebumps".
Але у цьому році знайшли кілька цікавинок.

1. The Halloween Tree
Мультфільм по сценарію Рея Бредбері, озвучує дракулу Німой. Цього вже достатньо, погодьтеся. Але мультик ще і цікаво розповідає історію святкування Хеловіна. Вас чекає подорож на 4000 років назад, від єгипетських мумій до дня мертвих у Мексиці.



2. Monster House

Якщо ж ви маєте на вихованні хлопчика Вову якому "тю не страшно ні краплі!" покажіть йому цей мультфільм. Враження гарантовано. Мультфільм достатньо клішований і розповідає класичну дитячу страшилку в дусі "в темному темному місті є темний темний дом..." але саме це і потрібно на Хеловін!

elisapeyron: (Дневник)
Друзі в курсі що в Києві я знімала фільм. Мобілкою. Про нас.
Але це не важливо, важливо що я нарешті сіла робити з цього відеоматеріалу щось змістовне. Не знаю скільки мені знадобиться часу, а поки вам заставка.

elisapeyron: (Дневник)
Потроху знімаю відей про наше буття. Планую зібрати потім у фільм. Має вийти цікаво (принаймні для дітей коли повиростають).

April 2017

S M T W T F S
      1
2 345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 26th, 2017 02:29 pm
Powered by Dreamwidth Studios