elisapeyron: (Дневник)
Зараз буду пекти дієсловом так що приберіть от екранів у-хромосомних =)

Зранку прочитали з чоловіком статейку про американця, що впевнився у тому що небо сине, а вода мокра і був ДУЖЕ вражений.

«Это был полный п*****». Американец неделю подписывал деловые письма женским именем

Источник: http://medialeaks.ru/1103mms-eto-byil-polnyiy-p-amerikanets-nedelyu-podpisyival-delovyie-pisma-zhenskim-imenem
© medialeaks.ru


Так от, я відкрию вам Америку, але для більшості недискрімінованих груп неможливо зрозуміти, що відчуває дискрімінована, якщо не одягти її шузи. Поки ви не товстий - фетхейтінгу не існує, поки ви не на візку - немає проблем у людей з інвалідністю, поки ви не понаєх - снобізм корінних міф, поки ви білий зняти квартиру в гарному районі не проблема. Мужчини не розуміють женщін, а женщіни мужчин. І я би промовчала на цій високоінтелектуальній думці, але біда у тому, що коли люди чогось не розуміють, вони схильні заперечувати явище як таке. Ну немає дискримінації. НЕ ІСНУЄ в природі.



Саме тому такі "прозріння", з одного боку мене страшенно бісять, а з іншого викликають надію на те, що навіть мужчина здатен визнати очевидне і вийти з когнітивного дисонансу, шляхом зміни власного світогляду. І це гідне поваги. Хоча було би, звичайно, приємніше якщо б люди хоча б намагалися повірити тобі коли ти "я не боюсь сказати", а не лише стикнувшись на власній шкурі, робили якісь висновки, коли опиратися очевидному просто немає можливості.

Це до того чому бісить реакція мужчини зі статті =(

Менше з тим, мені є чого на цю тему розказати, тому що я у цьому живу всі 10 років блогерства, а до того я навіть з роботи звільнилася через отаке відношення.

Розказую.

Багато років тому я фрилансила. Писала браузерні іграшки на флеші, малювала до них анімацію і записувала звук. Короче "все включено". І один з замовників захотів, щоб я працювала на нього на постійній основі, в офісі. Ми домовилися на випробувальний термін, замовник мені подобався, офіс був невеликою квартирою, без уцього всього офіціозу, від якого я, свого часу, втекла на фріланс. Але не так сталося, як гадалося.

Моїм безпосереднім начальником став програмер-сішник, що перевчився на флеш, коли виявилося що на сях він заробити собі на шаверму і коньячок не може. Чувак мого віку, на вигляд людина як людина. Я поставилася до нього доброзичливо, до цього я працювала з дуже класним програмером, який мене багато чому навчив і підсвідомо перенесла своє гарне ставлення на це чудо. І це чудо не змусило себе чекати!

Спочатку почалося якесь зверхнє ставлення, потім небажання виконувати поручені справи і спроби перекласти роботу на мене. А як кульмінація, він викликав мене в кабінет, щоб навчити програмуванню і намалював на дошці "Програмування - це...". От тут я його вже і послала нахуй.

Начальнику я сказала, що мені шкода, але ні. Я не буду продовжувати співпрацю. Мені реально було дуже неприємно, бо я до роботи ставлюся відповідально і не дивлячись на те, що строки зірвалися не через мене, а через того мудака, я це відчувала як власний провтик.

А то чудо, отримавши від начальника люлей, як я думаю, навіть попробувало вибачитися в лічке. Він написав буквально наступне "Ну нашо розводити дитячий садок, ти ж маєш бути професійною, так що давай повертайся і будемо працювати!" після чого я його забанила і просто забила. Бо мякотка в тому, що такі люди в принципі не здатні зрозуміти чому вони пішли нахуй. Я не знаю що це - низький інтелект, смермотоксікоз чи "мужская логіка".

Але я точно знаю, що не варто терпіти мудаків думаючи, що навколо лише вони і вибору немає. Неправда. Вибір є, гарних чуваків багато і треба спілкуватися з тими хто робить тебе краще, бо таким чином ви змінюєте світ.
elisapeyron: (Дневник)
Виникла ця, трохи незвична тема, через обговорення у ФБ мами дітей на домашній освіті.

Більшість людей помилки дратують. Особливо якщо ці помилки трапляються у шкільних завданнях. Я не буду приводити приклади з чужих контрольних, а з наших цілком можу показати =)



І хоча такі помилки можуть вас лише розсмішити (або розізлити, в залежності від ступеню втоми і настрою), то трапляються і дуже цікаві помилки, на яких просто таки варто зупиняти увагу дитини.




Ця помилка цікава тим, що питання не уточнює, що йдеться про натуральні числа (які і вивчають у 2 класі), тому відповідь може бути не така очевидна.



А це завдання дає змогу потренуватися в обгрунтуванні вашого вибору кольору ромбіка (яким би цей вибір не був).

Так, в більшості випадку, доросла людина може здогадатися, чого хотів автор підручника коли щось раптом пішло не так =)
Але якщо відкинути на мить роздратування недолугістю авторів, школою та тим, що світ по-піфагорейські не ідеальне місце, можна зробити ряд важливих висновків.

Помиляються навіть дорослі. Помиляються навіть вчителі. Помиляються навіть генії. Але ЯК вони помиляються?!

Приблизно 310 років д.н.е. на острові в Егейським морі жив вчений, ім'я якого ми пам'ятаємо зараз, через 2327 років. Через його помилку.
І от як це сталося:

Цього вченого звали Аристарх, жодного достовірного його зображення не зберіглося, ми знаємо лише, що він працював у аліксандрійській обсерваторії. За допомогою простої шкільної геометрії та спостереження за небом він зміг вирахувати відстані між Сонцем, Землею та Місяцем.

Ще раз, я хочу щоб ви усвідомили те, що я розповідаю. Без космічних станцій, без телескопа Хабл, та взагалі без будь-якого телескопа, адже Галілей народився лише через 1337 років, Арістарх вирішив оцінити відстань від Землі до Місяця та Сонця за допомогою математики.

І він це зробив!

Більше того, він усвідомив в процесі, що Сонце НАБАГАТО більше ніж Земля, незважаючи на те, що чисто візуально Сонце здається таким маленьким, як Місяць. Але він математично довів, що Сонце просто величезне. І що він тоді сказав?

Він сказав: - Знаєте, це якось тупо, що навколо такої маленької Землі, крутиться таке здоровенне Сонця. Це якось не то... Я думаю, - вів він далі, - логічніше помістити у центр нашого Всесвіту Сонце, а Земля нехай крутиться навколо нього з Місяцем, що крутиться навколо Землі.

І він зрозумів дещо ще важливіше, те через що інші вчені багато століть не могли помістити Сонце в центр. Він зрозумів, що якщо Земля крутиться навколо Сонця, а зірки все одно нерухомі, то вони мають бути ДУЖЕ далеко. Але оскільки Аристарх ПОМИЛИВСЯ у розрахунках, то він вважав, що Сонце більше від Замлі лише у 20 разів, відповідно він зміг уявити безодню Всесвіту і зробити ПРАВИЛЬНИЙ висновок, щодо геліоцентричної будови сонячної системи.

А ось ті, хто був після нього, з приборами і більш точними вимірами, наміряли що Сонце насправді більше Землі у 110 разів і знаходиться на більшій відстані, а з цього випливає що Всесвіт це - БЕЗОДНЯ. Найближча зірка знаходиться на відстані приблизно 40 трильйонів кілометрів від Землі (по Арістарху ж весь Всесвіт був менший на порядок). Це одна з головних причин, чому вчені не вірили в геліоцентричну модель Всесвіту. Навіть костри інквізиції не лякали людей так, як погляд у БЕЗОДНЮ космічного простору!

І якщо б Арістарх не помилився, можливо він ніколи б не повірив своїм розрахункам і не написав труд, що надихнув інших астрономів і зрештою створив світ у якому ми живемо.

Ціна помилки може виявитися неоціненною. Я хочу щоби кожна дитина, яка побачить свою контрольну перекреслену червоною ручкою згадала цю історію. Запам'ятайте - вас визначають не лише ваші досягнення, але і ваші помилки. Живіть так, щоб ваші помилки були такими ж геніальними як у Арістарха. Ризикуйте, помиляйтеся і сміливо йдіть туди де не ступала нога людини.

П.С. Поздоровляю нас усіх з чудовою новиною NASA виявило сім екзопланет, схожих на Землю І просто нагадую про те, що першу планету підтвердили коли я була маленькою дівчинкою. А зараз їх підтверджено 3,5 тисяч! А років через 20 цілком можливо ваші оболтуси, що ніяк не навчаться писати без помилок, встановлять перші позаземні контакти і почнуть епоху великих географічних відкриттів.
elisapeyron: (Дневник)
Баян наверное, но хочу себе на память оставить.
Интересный тест с вопросами типа проблемы вагонетки.



Сначала прошла сама, потом Вовка старший и дети. Результаты показались мне весьма неожиданными.

Я- 4,2 балла из 7 возможных.
Вовка-старший - 1,9
Вовка-младший - 4,7
Ярка - 2,6

Теперь буду много думать.
elisapeyron: (Дневник)
Главная героиня фильма – 8-летняя Зин Мин на фоне северокрейской версии «Любимый вождь и дети»

Джерело: Віталій Манський: «ТАМ ВСЕ - фейк»
15.12.2015 | Євгенія Альбац | №42 (390) від 14.12.15


«У променях сонця» - так називається документальний фільм про Північну Корею, знятий відомим російським режисером-документалістом Віталій Манський практично прихованою камерою. На цьому тижні фільм виходить в прокат

Фільм вже зібрав купу нагород і преси, а також вдостоївся ноти міністерства культури КНДР російському МЗС та вимоги північнокорейської сторони заборонити його подальший показ.

Що Манський побачив в Пхеньяні? Як йому це вдалося зняти і що не вдалося? І як він пішов з-під спостереження північнокорейських чекістів - про це в ексклюзивному інтерв'ю The New Times після перегляду фільму.

Вам запропонували зняти фільм про КНДР або це було ваше рішення?

Ну звичайно, моє ... Я завжди цікавився Північною Кореєю, тому що мене завжди хвилювало питання, як, яким чином можна придушити людину, як можна знищити в ній основоположні принципи, чому людина готова підкорятися. І зрозуміло, що це фільм не тільки про Північну Корею і не стільки про Північну Корею. Я читав журнал «Корея сьогодні», жадібно хапався за людей, які там були, дивився завжди якісь відео звідти. І ось одного разу мені вдалося познайомитися з північнокорейськими чиновниками - так все і закрутилося.

Сталінська ВДНГ
Коли ви вперше потрапили в країну чучхе?

У 2013 році в мене була перша ознайомча поїздка: мені показували, яка це прекрасна країна, і в кінцевому підсумку мені вдалося вибрати героїню: мене відвезли до зразково-показової школи, в кабінет директора завели п'ять дівчаток, сказали: «У вас є п'ять хвилин, ви можете познайомитися і вибрати, хто вам подобається». Сценарій документального фільму про дівчинку, яка вступає в піонери, в Союз дітей, їй доручають дуже важливу справу - бути учасником найбільшого в світі свята, до якого вона зі своїми товаришами довго готується, і в кінцевому підсумку перетворюється в одну з тисяч людей, що створюють ось цю найбільшу в світі живу картину, що зображає абсолютне щастя, - до цього моменту вже був написаний. Хоча героїню ще тільки належало вибрати. Я вибрав Зін Мі, тому що дівчинка сказала, що її тато працює журналістом: я подумав, що через його роботу я зможу кудись потрапити. Про маму дівчинка сказала, що вона працює в заводській їдальні. Я подумав: чудово, їдальня, люди їдять, теж якась фактура. А живе Зін Мі біля вокзалу, в однокімнатній квартирі з мамою, татом, дідусями і бабусями ...

Але у фільмі все не так: і тато не журналіст, і їдальнею немає, і бабусі з дідусем - теж ...

Звичайно. Коли ми приїхали вже знімати, тато дивовижним чином перетворився на інженера на зразково-показовій швейній фабриці, мама - в співробітницю зразково-показової фабрики з виготовлення соєвого молока, а живуть вони, як виявилося, у самому шикарному будинку столиці з фантастичним видом з вікна. Щоправда, лінолеум там, зображає паркет, просто ножицями відрізаний і лежить поверх цементної підлоги - навіть не підбитий під плінтуса, меблі тільки но внесли, картинки щойно повісили, я знайшов можливість і заглянув у шафу - вона була порожня, ванною ніколи не користувалися, та там і немає води, світло включали на час зйомок: взагалі у мене було відчуття, що будинок нежитловий і ліфт запустили тільки заради фільму. Але в цьому будинку хоча б три під'їзди були відкриті. А будинок навпроти - я його обійшов, коли мені вдалося втекти від супровідників, - в ньому взагалі не було входу. При цьому ввечері в ньому горіли вікна, але придивившись уважно, я побачив, що всі вони горіли однаковими лампами. Мабуть, поставлена ​​якась система, яка вечорами загальним рубильником вмикається, а створюється якесь відчуття житлового будинку, хоча будинок не заселений і в ньому немає під'їздів. Там все - фейк.

Як це? Просто стоїть коробка?

Так.
Read more... )

Переклала інтерв'ю до фільму якій всім раджу переглянути.
elisapeyron: (Дневник)
Раптово Ярці стало 16 і ми заговорили про музику яку я слухала в дитинстві. Звичайно музики було дуже багато і дуже різної, але мені чомусь захотілося виділити пісні яки тим чи іншим чином стали для мене важливими в певні періоди молодого життя. Так, я ніби вже стара тьотка і маю повне право робити ностальжі підборки =))

Хай буде.

Без хронології, просто як згадалося так і записалося.

Перше, до речі, повністю відображає все, що я думаю про шкільну освіту.



Read more... )
elisapeyron: (Дневник)
Раджу. Випадково дізналася про "Дочку часу" Джозефіни Тейт. Історичний детектив про поліцейского який, аби вбити час на лікарняному ліжку, починає розслідування-роздум щодо таємниці Річарда ІІІ. Всім, хто як і я, знайомий з Річардом виключно за Шекспіром - люто раджу! Отримаєте море задоволення!
Сама м'якотка в тому, що авторка розкриває пропагандиські штампи середньовічних Кісёльових і тут таки сама "топить" за Англію і велику імперію. Шотландська ватніцо детект =))

А для тих хто не любить читати - в будь якій незрозумілій ситуації - дивіться Хічкока!
"Шилінг за свічки" не пошкодуєте.


І мені спасибі за ваш цікавий вечір =)

Ура!

May. 13th, 2016 02:20 pm
elisapeyron: (Дневник)
Ось ви тут сидите і не знаєте (як і я ще пару годин тому), що вже розпочався другий сезон "Порожньої корони".

ААААА! Мімімімі, як же я чекала! ^_________^
Річард ІІІ я запаслася попкорном, бачать небеса! =)

elisapeyron: (Дневник)


Яркіного Колобка скачало 2 людини з Японії, 1 з Кореї та 3 з Китаю. Це радує =)
Щодо України та Росії то десь порівну і це теж радує, бо мистецтво як виявляється не має меж (не дивлячись навіть на те що всі персонажи у Ярки у вишиванках от просто полюбому, бггг).

З продажу Яркіних робіт зібрано вже майже 100 еврів. Це круто!
Поспішаю запевнити, що я в будь якому випадку планую його записати на курси малювання у Києві. Тут у Вроцлаві ми теж знайшли студію гарну, щоправда тут це коштує 100 евро на місяць не рахуючи матеріалів (а це стільки ж) і, напевне, ми поки зачекаємо, а то на поїздку у Київ не вистачить =)

Чого не вистачає, так це моральної підтримки. Це взагалі тема окремої розмови, напевне. Люди в нас якось не звикли до меценатства. Тобто проблема не в грошах (як мені намагаються довести), а саме в головах. Так, всі бідні і немає грошей ось буквально на все. Але це не привід =)
Особисто я вважаю, що в нас просто нерозвинута культура пожертв і це сумно. Коли ти кажеш про гроші люди починають думати з суми 100-200-500 грн. Типу, в мене немає на жаль можливості перерахувати такі гроші, тому я не перерахую нічого.
Так, напевне якщо питання життя та смерті, збирають на якесь супер дороге лікування онкохворому, я можу зрозуміти таку логіку.

Але от наприклад мої дракони. Я бачу, що скачало 250 людей. Але жодного фідбеку! =)
І я розумію, що писати довгу рецензію, то треба час та натхнення. А ось перерахувала би мені людина 5 грн, мені було би дуже приємно. Так, в результаті це не покрило би даже третини він грошей, що я заплатила за коректуру та за утримання хостінгу. Але я зробила це з грошей, що мені подарували на день народження. Тобто бюджет родини не постраждав, а з власним подарунком я можу робити, що захочу! =)

А взагалі ці 250 людей надихнули мене писати продовження. Це також буде повість на 8-10 розділів. Називатиметься "Гра з ненульовою сумою". Це таке поняття з Теорії ігор - розділу математики, що вивчає, як це не дивно, ігри.
Гра з нульовою сумою це будь яка гра в якій якщо виграє один гравець, інший відповідно програє. І якщо ви граєте на гроші, наприклад, в карти, то сума вашого виграшу, це сума програшу інших гравців.
Але існують ігри з ненульовою сумою. І вони набагато складніші та цікавіші. Типовий приклад такої гри - ділема в'язня.

"Двоє підозрюваних, А і Б, арештовані. У поліції немає достатніх доказів для звинувачення, і ізолювавши їх один від одного, вони пропонують їм одну і ту ж операцію: якщо один свідчить проти іншого, а той зберігає мовчання, то перший звільняється, а другий одержує 10 років в'язниці. Якщо обидва мовчать, у поліції мало доказів, і вони засуджуються до 6 місяців. Якщо обидва свідчать проти один одного, вони одержують по 2 роки. Кожен ув'язнений вибирає, мовчати або свідчити проти іншого. Проте жоден з них не знає точно, що зробить інший. Що відбудеться?
Дилема з'являється, якщо припустити, що обидва піклуються тільки про мінімізацію власного терміну ув'язнення.

Представимо міркування одного з ув'язнених. Якщо партнер мовчить, то найкраще його зрадити і вийти на свободу (інакше - півроку в'язниці). Якщо партнер свідчить, то найкраще теж свідчити проти нього, щоб одержати 2 роки (інакше - 10 років). Стратегія «свідчити» строго домінує над стратегією «мовчати». Аналогічно інший ув'язнений приходить до того ж висновку.
З погляду групи (цих двох в'язнів) найкраще співпрацювати один з одним, зберігати мовчання і одержати по півроку, оскільки це зменшить сумарний термін ув'язнення. Будь-яке інше рішення буде менш вигідним. Це дуже наочно демонструє, що в грі з ненульовою сумою Парето-оптимум може бути протилежним рівновазі Неша.
"


У своїй книжці я хочу дослідити випадок, коли герої постають перед вибором - об'єднатися заради виживання з тими кого ненавидиш, або загинути усім. Я читала багато книжок накшталт "Володаря мух" де викривалася внутрішня жорстокість людей. Але що буде якщо змінити правила гри? Що відбудеться якщо твоє особисте виживання залежатиме від виживання твоїх ворогів?
elisapeyron: (Дневник)
- Блін...
- Шо?
- Та я читалку на першому поверсі забула, як тепер почитати на ніч... Так влом йти вниз!
- То скачай аплікуху кінделевську на смарт і не мучся =)
- От таке воно життя у 21 столітті. Швидше аплікуху скачати ніж сходити вниз за книжкою =)

А ще вчора надибала офігенний серіал! Про історію. Тіко з дітьми не дивіться. Серіал, то на перший погляд ніби звичайне Хісторі-Діскавері от лише всі оповідачі БУХІ В ЗЮЗЮ! І це дуже смішно =)

elisapeyron: (Дневник)
В связи с наступающим пляжным сезоном напоминаю - толстая==свободная =)

Женщины испытывают чувство вины по поводу своей полноты, потому что мы подсознательно понимаем, что в соответствии с мифом о красоте наши тела нам не принадлежат, они являются общественным достоянием и худоба — это не вопрос индивидуального эстетического восприятия, а голодание — это наша дань требованиям общества. Зацикленность современной культуры на женской худобе — это навязчивая идея, связанная не с красотой, а с идеей покорности. Диеты для женщин стали, по словам психолога Джудит Родин из Йельского университета, «устоявшейся нормой и навязчивой идеей», непрекращающейся азартной игрой. При этом СМИ во всем мире активно освещают риски для здоровья, связанные с избыточным весом, и в этой игре используются такие эмоциональные эпитеты, которые не фигурирую даже в дискуссиях на тему злоупотребления алкоголем и табаком. В самых разных странах эта тема активно муссируется, потому что и мужчины, и женщины понимают: в данном случае речь идет не о холестерине или сердечном ритме и не о прекращении производства одежды, а о том, сколько социальной свободы женщины могут получить безнаказанно или какой частью своей свободы они готовы пожертвовать.

«Великий сдвиг» в весе нужно понимать как одно из наиболее значимых событий нашего столетия, как эффективное решение проблемы, связанной с той опасностью, которую представляет собой женское движение, а также экономическая и репродуктивная свобода женщин. Сидение на диете стало самым мощным политическим седативным средством во всей женской истории — «тихими сумасшедшими» легче управлять. Ученые подтверждают то, что женщины и так прекрасно знают: их озабоченность своим весом приводит к полному уничтожению чувства собственного достоинства и ощущения своей значимости. Исследователи Дж. Поливи и С. Херман обнаружили, что «продолжительное и регулярное лишение организма калорий» приводит к формированию определенного типа личности, характерными чертами которой являются «пассивность, чувство беспокойства и повышенная эмоциональность».

Формирования именно этих черт характера, а не худобы как таковой, хотят добиться от женщин, чтобы не дать им стать свободными.

Naked Lunch

May. 4th, 2016 08:38 pm
elisapeyron: (Дневник)
Раптово той випадок коли фільм кращій за книжку! =)
Прям пожалкувала, що не знаюся на кінематографі.



Милый читатель, уродство этого спектакля сношает любое описание. Кто еще может обссыкаться и сжиматься от страха, однако злобствовать, словно лиловозадый мандрил, чередуя эти прискорбные условия, будто скетчи в водевиле? Кто еще может срать на поверженного противника, который. умирая, поедает это говно и орет от радости? Кто еще может вешать слабую и покорную тварь и ловить ее сперму ртом, точно порочный пес? Милый читатель, я принужден уберечь тебя от этого, но перо мое своевольно, словно Старый Мореход. О Господи, что же это за сцена? Может ли язык или перо соответствовать этому скандалезу? Звероподобный юный хулиган выдавил глаз своему собрату и ебет его в мозги. "Тут мозг уже атрофировался и сух. как бабушкина манда."
elisapeyron: (Дневник)
Attention please!

Мій коханий mężczyzna як широко відомо у вузьких колах почав викладати Linux для розробників. І вирішив викладати матеріал у формі статей у загальний доступ для всіх бажаючих.
Планується матеріал 4 рівнів складності від початківців до експертів.

All materials are represented by the 4 following levels: newbie, mature, leader, expert.



Підписуйтесь на оновлення, вчиться та задавайте питання. Вважайте що вам конкретно пощастило. Я серйозно. Інженери-практики рідко займаються навчанням студентів, так що це може бути доволі цінний досвід. Да хоча б англійську попрактикуєте!

Але попереджую - образите мені чоловіка, будете мати справу зі мною, а я не така терпляча, коректна та чарівна.
elisapeyron: (Дневник)
Для носителей языков отличных от украинского. Иллюстрации - картинки без текста, вы можете написать текст сказки на любом понравившемся вам языке. Спасибо! =)

Ура! Колобок готовий. Вантажте! Поширюйте!




Подробиці. Яркін колобок - це 10 ілюстрацій і 7 карток з текстом казки які зручно друкувати у фото 10*15. Це безкоштовно.
Ви можете міняти текст казки, послідовність ілюстрацій, робити з них колажі або скрапбук. Творіть на здоров'я!

Read more... )
elisapeyron: (Дневник)
Обіцяла зняти підкаст про те як я все встигаю і не встигла, але подивилася і там простіше написати ніж розповісти. І потім, не люблю я на камеру вумнічать.

Замість цього я вам просто покажу як ми з Вовкою граємося.



А тепер про розклад дня.

От наприклад доволі типовий день - минула п'ятниця. Записала похвилинно чиста поржать.
Read more... )

Якщо узагальнити:
1) Хатні та побутові справи я намагаюся робити ранком, поки не почалося
2) Більш інтелектуальні, накшталт верстання сайтів та написання коду, коли чоловік вдома і придивляється за малими
3) Використовую старших дітей для догляду за молодшими
4) Фільтрую інфу і бережу час. Я встигаю продивитися БЕЗЛІЧ матеріалу, але справді читаю лише те, що вважаю достойним уваги. Довго розмовяляти в коментах не люблю з тієї ж причини. Розмови відбирають дуже багато часу. І якщо розмова щось тобі дає, то це дуже круто, але коли після розмови лише відчуття вкраденого часу для мене це просто ЖЕСТЬ. я дуже дорого ціную свій час, це правда. Напевне навіть дорожче ніж якійсь менеджер чи президент. Тому що в мене постійно не вистачає часу на щось важливе =)
5) Я постійно відповідаю на коменти але я рідко витрачаю на це час.Тобто я в принципі не замислююсь над тим, що пишу і як це звучить, і чи не зрозуміють мене не правильно. В мене немає часу. Через те на мене часто ображаються, але це ціна яку я платити готова =)
6) Я живу в кліповому світі і мислю кліпово. Я прийняла це і змирилася. Я намагаюся уникати багатозадачності виконуючи справи послідовно. Але справ настільки багато, що робити доводиться дуже швидко.
7) Якщо я чогось не зробила - воно мені не треба. Ти постійно робиш вибір. Вибрав щось одне з десяти альтернатив, дев'ять невибраних альтернатив залишилися тягарем у твоїй свідомості. Ех, а якщо б, а якби... НІ! В ТОПКУ! Не обертатися і ніколи не витрачати час на цю фігню. Вибір зроблено, досвід отримано, рухаємося далі.
8) Пожирач часу не ФБ і не ЖЖ, а піськостраждання. А що про мене подумав Х? А що тепер скаже Y? От на цю фігню ви витрачаєте дорогоцінне життя! А саме смішне що через 3 роки ви не згадаєте як звуть того X та Y. Особисто мені на це шкода часу.
9) Плануйте заздалегідь. Я планувала деякі відпустки за 9-10 місяців, а іноді і за рік. Мати багато часу вигідно. І дешевше переліт і легше забронювати апарти, саме такі які потрібні. І головне, є час все переграти, якщо плани зміняться. Ненавиджу приймати рішення в останню мить. При словах "остання пропозиція!", "кількість обмежена!", "поспішайте купити!" я розвертаюсь і йду. Навіть якщо пропозиція здається привабливою. І ще ні разу не пошкодувала. Бо наступного ранку ти думаєш "боже, я ж ледь не погодилася на іпотеку на 30 років??! але ж я ще не знаю де хочу бути через 5!". З думками і рішеннями треба переспати.
10) Чужий досвід непотрібен. Ви не такі як я, годі сподіватися що вам допоможуть чужі схеми. Створюйте власні і нікого ніколи не слухайте =)
elisapeyron: (Дневник)
Любі друзі! Шановне панство!
Років із два тому я, як і чимала частина українців, перейшла на українську мову. З того часу я постійно чую, що українською дивитися та читати немає чого. Фізично. Дитячі гуртки переважно російськомовні, книжки, мультики, фільми. І я, як і чимала частина українців стикнулася з тим, що важко оточити себе та дітей якісним україномовним контентом. А ще я скрізь чую висновок: от коли буде гідний український продукт, тоді я почну його споживати. І я, як і чимала частина українців, вирішила почати з себе!

І написала книжку українською мовою =)

Я не маю на меті продемонструвати бундючний вокабуляр або вигуляти почуття власної важливості. Я лише хотіла створити сучасну підліткову книжку, в якій не йшлося б про важку долю селян і поневіряння українського народу.
Але це не означає, що в моїй історії немає моралі. Понад те, я вважаю, що вона зачіпає актуальні для сучасного суспільства теми. Однак, вона ще й весела і проста.
Я буду дуже вдячна вам, якщо ви невідмазуючись тим, що не маєте дітей, яким можна було би її почитати, просто поширите посилання. Я почала з себе, допоможіть зробити так, щоб моя робота мала сенс.

Дякую за увагу!

Книжка безкоштовна, вантажте у зручному форматі на elisapeyron.com або клікніть на картинку.



elisapeyron: (Дневник)
Ярка пішов на айкідо, Вовка до сусідів. Нам трахаться хочеться так, що нема сил, але Аліса Вікторія і не думає спати. І що ми робимо?
Миємо підлогу.
Що ви розумієте в зміщеній активності біологи!

А до речі. Всім батькам читати бігом! О пользе капризов
Капризы — то есть стремление добиться чего-то запрещенного, или невозможного, или бессмысленного — принято считать формой детского поведения, причем такой, которую надо подавлять и ни в коем случае не поощрять. Между тем капризы имеют большой биологический смысл. Часто это демонстрация, основанная на потребности ребенка обратить на себя внимание. Очевидна биологическая значимость подобных действий — без внимания матери шансы на гибель ребенка многократно возрастают. Порой капризничают и взрослые люди, и домашние животные. Такое поведение у людей расценивают как инфантильное (если речь идет не о беременной), у животных — как результат плохой дрессировки. Однако нередко капризное поведение бывает основано на других потребностях — это одна из разновидностей смещенной активности, метод защиты от неконтролируемости ситуации.
elisapeyron: (Дневник)
Хотіла вчора поїхати в місто, погуляти. Счаз! Соплі струмками в обох з малою. Вона сосати не може, всю ніч над татом ізмивалася. Я нічого не можу, а ще мені вчора інет отрубили на цілий день, то я майже всю фізику перечитала і навіть в умі вирахувала стаціонарні точки многовимірного простору за допомогою матриці Гессе.
Але якщо чесно, то краще я в ФБ потуплю на котитів... =)

Ярка САМ визвався сходити в магазин, сам склав список покупок (і не з пепсі та шоколадок, а з бананів та вермішелі). І сходив... Магнітні бурі не іначє.

Ніяк не можу викласти на сайт книжку. Це напервне внутрішнє. Від відчуття непотрібності. Але ж треба вже закінчити, йолки! Ну і шо шо ніхто не читатиме? Можно подумати мене це колись хвилювало. Але тут спрацьовує типове - я книжку зробила, а викладувать навіщо якщо ніхто не читатиме. Я то свою частину зробила гарно =)

Вчу правила дорожнього руху. Краще матриці Гессе, блін.

Серіал цікавий знайшла ізраїльський - Hatufim (ніби по ньому Родіну амеріканьці перезняли). Трохи затянутий, якщо чесно, але я не через сюжет дивлюсь. Дуже цікава картинка. Абсолютно інший побут, одежа, родини, ніж ті до яких я звикла в британських та американських фільмах. Дуже довго звикала до того, що жінки вдягнені в тоненькі суконьки (чоловік каже "а що ти хочеш при 40 в тіні!") і без ліфчіків всі. ааааа =) Так незвично виглядає, хоча зрозуміло чому.



Ну в нас тут теж не холодно =)



Read more... )

April 2017

S M T W T F S
      1
2 345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 19th, 2017 06:52 pm
Powered by Dreamwidth Studios