elisapeyron: (Дневник)
Вовка: І все таки, хоч в школу я ходити не хочу, але там є і плюси. Ось наприклад, діти. В мене з ними спільні інтереси. Вони, як і я, люблять майнкрафт і нінзяг...
Я: А ти усвідомлюєш, що до школи ти не любив ні майн кампф ні нінзяг? =)
Вова: А...я... я ж любив Доктора і Стар трек?! О_О Стоп, то це в нас не спільні інтереси, а...?
Я:...А ти пристосовуєшся до їх смаків =)
Вова: О_О
elisapeyron: (Дневник)
Тільки що здали 1 семестрову з математики - 11 балів.

Висновки:
1) Вовка заляканий, аж до нервового тіку. Посеред скайпу з вчителькою коли вона його перепитала відповідь (щось недочула) він злякався, ледь не розревівся, довго перераховував відповідь бо вирішив, що помилився.
2) Враховуючи, що програма української школи з математики складніша за польську (поляки не вчать рівнянь з однією змінною, периметру, кутів, понять сума, добуток і частка, наприклад) оцінки у Вовки у польській школі вдвічі нижчі за українську. При цьому польська вчителька говорить - так він непогано знає математику, але ставить двійки і трійки за те, що він не може зрозуміти написану польською задачу, або, точніше, повністю зрозуміти. Ну там наприклад написано порахуйте частинами: 36+4=30+6+4=30+10=40, а він пише 36+4=40 і отримує двійку. В результаті його семестрова у Польщі буде 3 за 6 бальною системою.

Остання крапля, Вовка зізнався, що його в школі б'ють. Як це виглядає? Підходить хлопець і проходячи повз "ненароком" штофхає плечем так, що Вовка падає. Хлопець звичайно більший за Вовку. Інший, менший, бити Вовку вочевидь боїться, тому просто плюється. Вчителя на все це реагують "ну він же не навмисно" і "ми ж не можемо за кожним ходити". В минулому році їх було двоє українців в класі, тепер Вовка один і травля посилилася. Єдиний хлопчик арабського походження зі школи пішов також. Хлопчик, треба сказати, народився у Польщі і мав прекрасну польську, що його не врятувало. Не той колір шкіри =)

З огляду на це все, відбір Вовки зі школи справа вирішена, питання тільки як оформити. Віддавати в приватну занадто дорого і я не хочу платити лише за те, щоб над дитиною не глумилися. Хочу оформити ДО через українську школу. Поки, ніби, поляки не проти. т-т-т, щоб проконало.

І так, я спеціально хаю прекрасну країну і чудових людей. От нехер делать і за замовленням Кремля.

І так, в Україні не краще.

І так, світ гімно, а я просто не вмію соціалізуватися.
elisapeyron: (Дневник)

От ніколи не можу передбачити, що піде хлопцю Вовці.

Азімов не пішов, Керол не пішов, капітан Блад не пішов, але РАПТОВО пішов острів доктора Моро, та ще й як. Дитина котрий вечір благає почитати на ніч і слухає затамувавши подих. Включимо напевно і війну світів, раз така справа.

Тим часом польська вчителька піймала тата і висловила свої фе. Дитина в нас погано робить завдання і ми з нею не займаємося хоч МУСИМО. Поки що спрацьовує "дурка" "твоя мая не разумем... тупі ми естем... не панимам паніську мову..ну шо з убогіх взять". Може відчепиться блін =(
Так, мрію забрати дитину, але він любить світлицю і має в школі друзів. Тільки вчитися ненавидить, а так в школу йде з задоволенням. І от ХЗ що робити з цим =)

З.І. Ахахаха! Тіки шо тато розповів як вони додумалися читати острів доктора Моро. Вовка прийшов зі школи і сказав що вчителька задала читати про доктора що робив щось там з тваринами. Ну тато і почав читати. А вчителька його перестріла і каже:
- Ви якогось не того доктора Дулітла в Україні переклали чи шо?
elisapeyron: (Дневник)

Авторка картинки: Tanya  Zadorozhnyaya

Все доволі сумно насправді.

Державна школа починає нагадувати пекло. В цьому році ми не знайшли там Алі та інших іноземців і очевидно, що і нам доведеться рятувати дитину з того середовища.

Тут є приватні школи, але як і у випадках з абортами це лише для багатих.

А для бідних тут немає альтернатив. Бо ДО заборонено в принципі. Ібо нєх!

Як це виглядає?
Не хочеш в кожному класі розп'яття і черниць, що вештаються державною світською школою?
Не хочеш нетерпимості за національною ознакою?
Не хочеш тиску через неформальний зовнішній вигляд?
Не хочеш бути змушений писати пояснювальні навіть якщо запізнився на пів урока або забрав дитину раніше?
Не хочеш вчительку яка кричить на дітей?
Не хочеш вчительку, що не випускає дітей на уроці в туалет тому що... може?
Вчительку яка не хвалить учнів, ставить двійки замість того, щоб вчити, принижує гідність учнів та роздає поради батькам навіть не дивлячись їм в очі, бо в неї маленька зарплата і їй насрать?

Вас вітають приватні школи! Всього за від 350 до 750 (залежно від програми) євро на місяць (+ перший внесок рівний одному місяцю навчання) ви отримуєте... відносний спокій для дитини.

Навіть не питайте, що робити багатодітним батькам.

Ну добре, можливо я занадто драматизую. Більшість моїх френдів з Європи скаже, що 500-600 євро це фігня і вони стільки платять за садочок. І так, якщо ти бідний то краще померти зразу, бо інакше держава створить тобі суцільне пекло. З медициною тут така сама фігня. Тут скрізь все, що безплатне жахливе. Ну як власне в Україні, тільки в 6 разів дорожче приблизно =)

Але заробляти в 6 разів більше не виходить. А якщо спробуєш, то в тебе відберуть додаткові податки і ти отримаєш навіть менше ніж було якщо б ти не працював по 12 годин на добу (як і сталося з моїм трудоголіком).

До речі, згадала свій допис 2014 де я писала, що нам страшно емігрувати через такі низькі європейські зарплати (в Києві програмер на той момент отримував приблизно 3-4 тис євро після податків, в Європі 2 це вже дуже хороша зарплата). Тоді мене в коментах зацькували френдеси з Європ (реально довелося відфренжувати), головним аргументом яких було - так зп маленька, але за великі податки ти отримуєш безкоштовну медицину та освіту високого рівня! Так от, відносно принаймні Польщі це абсолютна брехня! Так і знайте.

Але для мене це не новина.

Новина, чому я так бішусь через це, я ж розуміла, що так і буде. Власне чому багато моїх знайомих і не хотіли їхати в Європи як і ми, і поїхали лише коли гривня померла. Напевне, я бішуся через відсутність СВІДОМОГО вибору. У мене його не було ні в 90, коли в моїх батьків вкрали гроші, ні в 2008, ні тепер. Але тоді страждала тільки я, а зараз мої діти і від цього я скаженію. Мені ніколи не було особливо страшно за себе. Сидіти без їжі в 90? Збирати недопалки на вулиці? Я була молода і сприймала це набагато простіше. А зараз я готова ридати через те, що не впевнена чи назбираю 2,5 тис євро на авто (3,5 вже назбирала). А авто потрібно тому що влітку я маю повезти дітей на море вперше за три роки. Бо я МУШУ. Так дивно бути дорослою =)
elisapeyron: (Дневник)
В коментах зачепили цікаву тему. Що я думаю про навчання, школу, Вовку і таке інше. Нещодавно обговорювала це з чоловіком. Попробую викласти стисле резюме. Не як істину або привід для суперечок, а лише для окреслення позиції.

1. Я вважаю будь яку масову освіту злом. Або як мінімум дуже застарілим підходом до навчання. Масові школи були відбиттям соціуму епохи промислової революції. Заводи, шахти, пролетаріат, робітничий рух, класова боротьба. Це все дуже далеке від викликів сучасності. Школа схожа на фабрику по вирощуванню майбутнього працівника заводу конвеєрного типу. Там все як і має бути - зміни, дзвінки, система перепусток, ієрархія виробничого процесу. Все це більше не актуально. І будь які елітні гімназії, чи школи з поглибленим вивченням чогось, які беруть цю схему і лише видозмінюють конвеєрну лінію, мені не подобаються. Бо лишається головне - ієрархічна система та тиск колективу. Колектив, це взагалі найважливіший чинник, що формує особистість у таких системах. Форма для відливки "нової людини". Гарний колектив породжує гарну людину, поганий штампує брак. При цьому відповідальність самої особистості ніби виноситься за дужки. Ну що взяти з маленького гвинтика? Без Системи ти - ніщо. Колектив, група, клас - от що важливо. Сам по собі ти слабкий і не виживеш. Закон джунглів, печерне мислення. І все це на 10-12 років. Я знаю людей, що за 4-5 років у в'язниці, або 1-2 в армії втрачали себе, як особистість. А тут 10-12 років, коли думка про визначальну роль Лідера і Колективу подається як аксіома.

2. Мені не подобається ДО. Це школа розвернута у родині, де роль Лідера перебирає на себе батько або мати. Так, можливо це менш травмуючий досвід, а можливо і навпаки. Тут все залежить від особистих якостей, власне, батьків. Тому очевидно, що така форма навчання підійде далеко не кожній родині. Це дуже індивідуальне рішення і жодна сім'я не схожа на іншу. Але основні претензії до ДО у мене полягають в тому, що її сенс "якщо дитина мусить страждати, то давайте краще я тикатиму в неї ножем, я мама і зроблю це гуманніше". Тобто мама в даному випадку все одно виконує ідіотську навчальну програму створену міністерством освіти під дією психотропних речовин. І яка б любляча не була мама, а тортури від прочитання підручників і виконання завдань масової середньої школи дитині гарантовані.

3. Анскулінг - сама радикальна і сама індивідуальна форма навчання. Вона подобається мені найбільше. Вона сучасна і відповідає потребам сьогодення. Але очевидні і всі недоліки. Така система погано інсталюється в родині з однією дитиною. В родині в якій поганий емоційний фон та низькій рівень довіри і кооперації її членів. Тому так, анскулінг, це для обраних.

Тут, як правило, починається:
- Так що всім іншим вбитися об стіну, так????!

Ну взагалі-то, я собі анскулінг дозволити не можу. Вовка мусить ходити в школу і ходить. І це ще не привід вбиватися об стіни, чи витрачати час на почуття провини. Взагалі почуття провини така фігня! Нащо ви з ним носитеся? Повірте, щоб ви не робити задля дитини, у 15 років вона все одно скаже вам щось на кшталт:
- Ви самі жахливі батьки на світі!!!!ААААААААА!!!
І це означатиме, що ви все робите правильно і процес сепарації проходить згідно плану. Це так само як 6 річна дитина говорить:
- Мама, я ніколи не одружусь і не поїду від тебе! Я завжди буду жити з тобою і татом!

Але менше з тим.

Достатньо просто не відноситися до школи занадто серйозно. Оцінки вчителів можуть бути необ'єктивні. Колектив дітей зібраний випадково не має ставати дружнім просто тому, що людей змусили бути в одному приміщенні. Ніхто не мусить любити вас або вашу дитину. Але і ваша дитина не мусить! Вона має повне право відноситися до школи і навчання не серйозно, робити домашні завдання як прийдеться, шукати друзів поза класом та жити власним життям. Це всього лише школа. Її можна змінити, кинути, переїхати, забити. Внутрішня гармонія з собою це набагато важливіше для щастя. От тому я не дозволяю оцього "ви мало займаєтеся з дитиною!", "а чому ви не підготували гербарій?", "а де домашнє завдання?", "а чого ви не ходите на батьківські збори?". Це їх гра. Це їм подобається в неї гратися, але я ніколи не забуваю, що це лише гра.

Нещодавно читала мемуари одного математика, де він розповідав як зацікавився наукою. І ні, це не було в школі і йому, звичайно, не було 7 років. Такі речі відбуваються з більшістю людей у свідомому віці. Мій чоловік вирішив стати інженером, коли знайшов в підлітковому віці конспекти батька якого ніколи не бачив. Вищезгаданий мною математик намагався зрозуміти фізику, якою зацікавився в 9 класі і це наштовхнуло його на роботу з теорії груп. Мій дід пішов проти волі батька, коли вступив на технічний замість медичного. Всі ми приймаємо рішення різної ступені усвідомленості, але такі речі не відбуваються у 6 років. От що я намагаюся сказати! Школа, особливо початкова, це просто... етап напівсвідомого життя. І треба зробити його максимально не травматичним. А навчання почнеться набагато пізніше. Бо для навчання потрібна сформована кора мозку і зріла внутрішня мотивація. А це кінець підліткового періоду +- не раніше.

І останнє. Чим на мою думку сучасний світ відрізняється від мого у дитинстві. Мені в дитинстві потрібно було йти в бібліотеку і шукати потрібну інформацію. Або шукати когось компетентного. Сучасні діти не мають такого досвіду, натомість вони перевантажені інформацією яка лізе звідусіль. Вони задушені нею. Тому їм стає "не цікаво", "нудно". Їх мозок намагається себе захистити! А ми починаємо грузити їх 150 книжкою про гаріпотера. Бо читати це ж так круто! Ні, не круто. Ми живемо в світі де якість давно потонула у кількості. Ми живемо у світі в якому пора вчити дітей не шукати потрібну інформацію, а захищатися від непотрібної! Це ключове питання для мене зараз і певний виклик.

Дякую за увагу!
elisapeyron: (Дневник)
Такі самі як і минулого року, красиві і безкоштовні =)
За гроші шкільні обіди, страховка і басейн. Ще треба було купити канцелярію типу пластілину, паперу і фарби.



Read more... )
elisapeyron: (Дневник)
Традиційно - всі побігли і я теж.

У нашій польській школі нема лінійки (лише першокласників вітають), немає традиції нести квіти і якось одягатися. Повно дітей що прийшли у футболках ніби тільки з майданчику, але були і ті хто в білих сорочках. Я вирішила вигуляти нову Вовкіну та Алісіну вишиванки бо коли ще? =)

Зібралися у класі на 10-30, в нас нова учителька і світлиця в іншому кабінеті. Роздали нам розклад, понеділок, вівторок - перша зміна (вставати на восьму, брррр), середа-четвер друга зміна. В п'ятницю басейн і фізра майже на цілий день. вважайте додатковий вихідний. А поки ніби те ж саме, занять ще не було, підручники ще не видали. Тут це зразу зошит з підручнику в якому пишеш. Мають видати безкоштовно.

І моїх школярів вам в ленту
elisapeyron: (Дневник)
Надарували мені краси від гарноїмами =)



А я перше що зробила збігала на манікюр та педикюр. Тепер я починаю розуміти свою німецьку сверкуху, що їде в Київ стригтися та по манікюр =)

Ярка здає 9 клас і напевно на цьому все. Школу будемо закінчувати. В ПТУ йому рано, а в універ все одно ніяк, тому не бачу сенсу ще два роки робити вигляд ніби він вчиться. Отримає паспорт, базову середню освіту і на цьому все. Моя місія комплід =)

В остальному в нас завал. Жінка яка прибирала в діда захворіла і тепер мені зі всім моїм манікюром прийдеться домивати ванну та маленьку кімнату. Так мені і треба =)

Вчора вперше сходили до автошколи, отримали завдання, у вівторок перші заліки, а в кінці місяця вже іспит у гайців, так що треба швиденько все вивчити. Але мені після двох універів не звикати вчитися.

Сьогодні треба відвести Вовку-маленького на уроки науки в КПІ, а потім нам всім до стоматолога. В перерві треба якось встигнути в буд.магазин і прибрати в діда. А, ще не забути по ліки для нього сходити. От такий в нас тут розклад.

У Вовки Великого відпустка закінчується. З понеділка починаються трудовиєбудні. В мене здається теж халтурка по розробці сайту суне. Так що буде весело.

Я побігла. Всім цьомки! =)

Read more... )
elisapeyron: (Дневник)
В нас на районі скоро буде день Детска. Окрім всіляких змагань і розваг збиратимуть гроші для онкохворих дітей. Тому кожна мама, якій не пофіг (а кому можуть бути пофіг онкохворі діти???!) має приготувати якесь частування - цукерки, пироги.
Зрозуміло що останнє чого мені хочеться за день до поїздки в Україну це починати щось готувати, але - Треба значить треба.
Я довго думала щоб такого зробити, щоб швидко і не напружуючись і що не засохне та не зіпсується і при цьому незвичне для Польщі (ясно що пряники робити немає сенсу) - і придумала!



Зробила два різновиди - м'ятні та горіхові. Поділюся враженнями.

Співвідношення: 1 частина цукру до 1 частини води - кип'ятити сироп до повного розчинення цукру. В сироп додаються всі приправи, ароматизатори або фарбники. 1 частина крохмалю на 1 частину холодної води. Розмішати, влити в сироп, варити до готовності. Потім охолодити та нарізати на шматки і обваляти в суміші крохмалю та цукрової пудри. Горіхи або сухофрукти додавати у сироп перед заливкою крохмалю. Все!

В моєму випадку в м'ятних - лимонний сік, м'ятний лікер.
В горіхових - скоринка помаранчу, лимонний сік, волоські горіхи.

Read more... )
elisapeyron: (Дневник)
Imagine Discovering That Your Teaching Assistant Really Is a Robot



Запишу просто кілька тез для себе, які в мене народилися в результаті вивчення інтернетів та накопичення власного досвіду.

Розповсюджений підхід покоління 70-х (люди яким зараз 40-50 років) - вчися гарно, отримуй гарні оцінки, вступай в ВНЗ та отримаєш стабільну роботу - геть застарів. Я все ще продовжую читати аргументи накшталт "дитину треба вчити пересилювати себе, нудьгу та обставини, бо робота також містить рутину і пересилення, і без цього не можна".

Ці люди живуть у своєму світі і я їх розумію. Вони вірять в світ де можна вивчитися на щось і стабільно кимось працювати. На службу, так би мовити ходити, в контору офіс. Ці люди не розуміють, що вони більше НЕ ПОТРІБНІ. Всі алгоритмізовані, рутинні дії будуть замінені. Всі роботи, від збору трускавок, до поштових та офісних посад - зникнуть! Не потрібні: продавці-консультанти, реєлтери, продавці квитків, касири та офіціанти. Все це зникне. Не потрібні стануть навіть так всіма любимі сантехніки та двірники. Все це зникне. Не відразу, але зникаючи ця робота буде знецінюватися. Вона і зараз не високооплачувана, а стане такою, що простіше буде сидіти на соціалі або співати на вулиці пісень. Всі ці "рутинні, але стабільні" роботи залишать людину без можливості прогодуватися.

Натомість, я думаю, що якщо світ піде по шляху Європи, він стане годувати весь цей сброд безкоштовно. Бо простіше годувати ніж розбиратися з голодними бунтами та соціальними страйками. Вже зараз коли страйкують транспортніки та вчителя, їм піднімають зарплату замість того, щоб чесно сказати - ви непотрібні. Ваш час пройшов.

Згинули мануфактури. Закрилися по всій Європі шахти. Це було болісно, але це сталося і ставатиметься надалі. Луддизти які ломали станки не змогли зупинити технічну революцію. Спитайте їх де тепер їх професії? Що роблять всі ці люди? Де телефоністки? Набірники тексту, машиністи та інженери? Їх більше немає.

Не буде нудної але стабільної роботи.

Якщо ви цього не розумієте, ви пхаєте дитину в "модний" ВНЗ як колись вас запихнули на юридичний або економічний. Вам це сильно допомогло? Гуманітарний? О, це все міняє. Ну і як працюється за спеціальністю? Філологи, перекладачі, історики та філософи? Дісер захистили? Ну якщо це вас гріє, то ок, можете не читати.

Read more... )
elisapeyron: (Дневник)
UPD Виявляється в Україні вже все є shodennik.ua але у відповідності до менталітету ми краще будемо візжати про зраду ніж зробимо бодай щось для перемоги. Хоча б попіаримо і попробуємо запровадити в своїй школі... хоча ні, чого це я. Це ж українці - бідні бо дурні, дурні бо бідні.

Я як правило тільки сварюся, але це тому, що я в принципі ненавиджу школу. За визначенням. Але для тих батьків в кого не все так сумно в житті склалося, розкажу про те що мені тут подобається.

Тут є такий спеціальний сайт на якому ти логуєшся і бачиш і оцінки твоєї дитини, і поточні об'яви і про дні народження від інших батьків і безліч інших питань. Для інтроверта типу мене це ДАР! Тому що тобі не потрібно спілкуватися, щоб бути в курсі. Я знаю, що в Україні для цього роблять групи у ФБ, але повірте тут все набагато автоматизованіше.

Наприклад, вам на телефон приходить смс-ка, що научителька задала вашій дитині вивчити вірш на вівторок. А в середу вони їдуть на екскурсію тому дайте з собою бутерброда, а підручники не давайте.

І впроваджується це не в конкретній школі, а по всій країні.

І трохи картинок, як це виглядає:

Read more... )
elisapeyron: (Дневник)
Нарешті зацвіли тюльпани =)

В школі мене відчитала вчителька за то, що не цікавлюся дитиною. А в дитини нема пластилину та олівців. А тим часом школа мені все більше нагадує українську. В нас реформа 12 років? А в поляків реформа в 1 клас в 7 років замість 6 знову. Тепер прийдуть 7 річні діти, а частина першокласників, що пішли в 6 залишаться на другий рік! При чому невідомо по якому критерію ламатимуть класи. Обіцяли не розділяти по іспитам. Вдумайтесь, мало того що вони в першому класі дітям двійки ставлять (хоча по закону не мають, це їхні особисті ініціативи) так тепер іспит в кінці 1 класу на тему чи достойний перейти в 2? Капець. А на понеділок треба вивчити якусь молитву. Ну нам пофік, ми не католіки.

А ще прикол. Вчителька заспокоїла мене, що у Вовки просто незрілий мозок і тому він робить помилки. Все нормально. Дивлюся в зошит: 8+7=4. Посміхаюся - машу.
Виходимо.
- Вовка ти чо?
- Ну я думав там віднять, а не додати...
- А ну це все міняє! І скільки буде 8-7?
- Ну 1... =(
- А 8+7?
- Ну 15... =(
- А скільки ти похєріл?
- Ну 11...
- Але якого? О_о
- Ну я не знаю, я там спав, там так нудно...

Прийшлося зробити чуваку весело =)
- 50 помножити на 2?
- Сто.
- А 2 помножити на 50?
- 100... О_О
- На шо схоже?
- На будиночки з сумами які я в дитинстві малював.
- Це чувак "комутативність" називається. А тепер я дам тобі задачу в якій 7-8=11. Хочеш?
- Так небуває!!
- Сьогодні я прокинулася о 7?
- Так.
- А проспала я 8 годин. То у скільки я лягла спати?
- В 11!!!! О_О
- Ладно, йди гуляй двійочник... 8+7=4
- МАМА!!

elisapeyron: (Дневник)
Відвожу Вовку вранці до школи. Біля шафки він зустрічає однокласницю.
- Чешч, Кася!
- Чешч, Вова!
А далі різко і геть несподівано для мене він переходить на польську і вони спілкуються з приводу того коли батьки йому куплять нового ровера, а Кася хизується своїм. І я офігіваю, бо й гадки не мала, що він вже так нормально цвірінька. Вдома то він ні завдання шкільного не прочитає, ні розповість нічого нормально. Я була певна, що все погано. Ні, ну то звичайно побутова лише мова, але приємно. Ні акценту, ні особливих помилок, я набагато гірше мувлю.

***

Аліса навчилася видиратися по сходах на другий поверх. Я тепер навіть рада, що ми їдемо і сподіваюся знайдемо потім одноповерхове мешканя, тому що ну його. Лякають мене ці сходи, а сидіти в манежі дівча відмовляється рішуче.

З.І. Щодо оцінок, то окрім 2 по польському нічого особливого не було. По англійському виходить 5 річна, а з всіх записок зі школи я тільки зрозуміла, що дитина нехтує безпекою на фізрі, або кажучи по нашому бешкетує на уроках. Але це я і без них в курсі...
elisapeyron: (Дневник)
Зранку в школу поїхали.

elisapeyron: (Дневник)
У нас потроху починається весна. Пішла забирати Вовку зі школи, взяла фотік, покажу трохи як ми живемо.
Оце Вовкіна школа. Тут же в іншій будівлі дитячій садок. Вовка намріяв собі, що буде скоро сам водити в садок Алісу =)



Це сусідня вулиця.



А нашу вулицю ви вже бачили.

Read more... )
elisapeyron: (Дневник)
Вовка: А Святослав мене поганими словами називає =(
Тато: Наприклад?
Вовка: Ну він каже що я "дохла криса". А ще Алі його навчив по арабські лаятися =(
Тато: Тю! То я можу навчити тебе по арабські лаятися.
Вовка: Правда?!
Тато: Та не питання! Ось дивись в скайпі люди з якими я працюю - це хлопець з Америки, це тьотя з Індії. Бразилія, Коста-Ріка, Польща, Чехія...
elisapeyron: (Дневник)
- Мама, я не хочу в школу ходити! Там все нечесно.
- Наприклад?
- Ну от урок йде 45 хвилин, так? А перерва 1 хвилину! Хіба це нормально? Має бути по справедливості - 45 урок, 45 перерва!

***
- А мені сьогодні дві 5 поставили! Одну з малювання, а другу з письма!
- Молодець!
- А Святославу 6 поставили =(
- Бо він також молодець =)
- Але знаєш шо? Я все одно кращій! Бо в мене дві 5, а в нього лише одна 6. А дві 5 це краще!

***
- Коли я була така як ти, в мене не те що лего, в мене їсти бувало не було чого!
- Та я знаю. Тоді всі були бідні, через те що була друга світова війна... Але тепер ти можеш не зважати на гроші!
- І чого б це? =)
- Бо в тебе є чудовий работнік - мій тато! Він тобі стільки заробе скільки тобі треба!
- Та невже? =)
- А коли він старий стане, то я тобі зароблю. Ти не хвилюйся тільки!
elisapeyron: (Дневник)
Початок перше та друге.

Зараз у вас складеться враження, що я перестрибую з теми на тему і ви не розумієте до чого я веду. Але я вас запевняю у тому що я намагаюся сказати є певна логіка і послідовність. Просто сказати треба багато, а формат жж обмежує можливість донести свою думку до того як читач скаже "Що це за фігня?" і не піде дивитися на котків...



Але припустимо у вас є час та натхнення. Тож ми зупинилися на обговоренні того, що існує дві полярні стратегії до виховання, умовно, традиційна та філософська. Перша базується на тому щоб всунути в дитину якомога більше всього, друга на тому щоб відчепитися і нехай сама випливає. Людей що використовують чистий кристалізований підхід майже не існує. Ну може якісь упороті фанатики від раннього розвитку або навпаки скажені дауншифтери у польоті.

Більшість людей використовує і ті і протилежні міркування, і ті і інші підходи. Питання лише у тому "а як оптимізувати процес?". Ну щоб не хитатися з крайності у крайність, а знайти омріяний баланс та гармонію. Це надзвичайно складна задача, тому ми почнемо з простішої.

Ви хочете схуднути до літа харчуючись виключно гречою та сосісою. Давайте спробуємо знайти оптимальну кількість цих продуктів виходячи з їх поживної цінності та необхідності отримувати визначену кількість жирів, білків та вуглеводів.

Read more... )
elisapeyron: (Дневник)


Початок теми тут.

По-перше необхідно поставити питання у явній формі. Чого ми власне хочемо від освіти для наших дітей? Як бачимо їх майбутнє.
Я спостерігаю серед сучасних "просунутих" батьків дві основні тенденції, дві відповіді на це питання.

1) Традиційна. Я хочу щоби освіта допомогла моїй дитині знайти гарну, бажано високооплачувану роботу, обов'язково поважну та визнану у суспільстві. Критерій успішності - можливість хизуватися досягненнями дитини.

Проблеми такого підходу очевидні. Розчарування в тому, що дитина попри всі зусилля не досягає певних висот, тиск, психологічне знущання, відчуження. Як варіант дитину вдається зламати і вона на все життя стає наркоманом - залежним від чужих оцінок. Комплекс відмінниці, щось таке. Постійне незадоволення собою, своїм місцем у житті, роботою, тощо.

Ще одна величезна проблема яка виникає навіть тоді коли ваша дитина таки дуже розумна, красива і отримує всі п'ятірки та золоті медалі, це неможливість передбачити які знання забезпечать успішність у майбутньому.

І це не дрібничка, як може здатися. Ресурси і дитини і батьків не безмежні. Куди записати дитину? На гурток математики, чи роботехніки? Плавання, чи малювання? Шахмат чи грі на піаніно? Ви впевнені, що ІТ-спеціалісти будуть потрібні через 5-10-30 років у тому обсязі що зараз? Ви впевнені, що дитина яка знає С++ легко перевчиться на Джаву? Ви впевнені, що вже наступне покоління програмістів не буде тим чим зараз є економісти? Це цілком реально до речі.
Коли я була дитиною професія економіста вважалася дуже перспективною. Всі вступали на бухгалтерів, економістів та юристів. Більшість моїх однолітків перевчалася потім на програмістів або не могли знайти роботи. Або знаходили роботу яку дуже важно назвати успішною та високооплачуваною. Навіть якщо ви вгадали з напрямком спеціалізації де гарантія, що дитина залишиться у цій країні, а не поїде в іншу? Ми живемо у глобальному світі мислити категоріями "де народився там і згодився" як мінімум недалекоглядно. Ще одна проблема - неможливість легкої перекваліфіації. Дуже велика частина професій не допускає легкого перенавчання. Неможливо вивчитися на економіста та піти працювати хірургом. Або навіть хіміком. Навчання таким спеціальностям вимагає повного циклу. А у випадку з медиками це навіть закріплено юридично. Важко уникнути інтернатури навіть якщо ви сильно розумний та вправний. В результаті на зміну діяльності можуть піти роки, а конкуренти вашої дитини витратять цей час на вдосконалення у спеціальності. Де гарантія, що таким чином ваша дитина не опиниться на самих нищих сходах професійної придатності і не зможе наздогнати конкурентів?

Read more... )

April 2017

S M T W T F S
      1
2 345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 27th, 2017 10:45 pm
Powered by Dreamwidth Studios