elisapeyron: (Дневник)
Виникла ця, трохи незвична тема, через обговорення у ФБ мами дітей на домашній освіті.

Більшість людей помилки дратують. Особливо якщо ці помилки трапляються у шкільних завданнях. Я не буду приводити приклади з чужих контрольних, а з наших цілком можу показати =)



І хоча такі помилки можуть вас лише розсмішити (або розізлити, в залежності від ступеню втоми і настрою), то трапляються і дуже цікаві помилки, на яких просто таки варто зупиняти увагу дитини.




Ця помилка цікава тим, що питання не уточнює, що йдеться про натуральні числа (які і вивчають у 2 класі), тому відповідь може бути не така очевидна.



А це завдання дає змогу потренуватися в обгрунтуванні вашого вибору кольору ромбіка (яким би цей вибір не був).

Так, в більшості випадку, доросла людина може здогадатися, чого хотів автор підручника коли щось раптом пішло не так =)
Але якщо відкинути на мить роздратування недолугістю авторів, школою та тим, що світ по-піфагорейські не ідеальне місце, можна зробити ряд важливих висновків.

Помиляються навіть дорослі. Помиляються навіть вчителі. Помиляються навіть генії. Але ЯК вони помиляються?!

Приблизно 310 років д.н.е. на острові в Егейським морі жив вчений, ім'я якого ми пам'ятаємо зараз, через 2327 років. Через його помилку.
І от як це сталося:

Цього вченого звали Аристарх, жодного достовірного його зображення не зберіглося, ми знаємо лише, що він працював у аліксандрійській обсерваторії. За допомогою простої шкільної геометрії та спостереження за небом він зміг вирахувати відстані між Сонцем, Землею та Місяцем.

Ще раз, я хочу щоб ви усвідомили те, що я розповідаю. Без космічних станцій, без телескопа Хабл, та взагалі без будь-якого телескопа, адже Галілей народився лише через 1337 років, Арістарх вирішив оцінити відстань від Землі до Місяця та Сонця за допомогою математики.

І він це зробив!

Більше того, він усвідомив в процесі, що Сонце НАБАГАТО більше ніж Земля, незважаючи на те, що чисто візуально Сонце здається таким маленьким, як Місяць. Але він математично довів, що Сонце просто величезне. І що він тоді сказав?

Він сказав: - Знаєте, це якось тупо, що навколо такої маленької Землі, крутиться таке здоровенне Сонця. Це якось не то... Я думаю, - вів він далі, - логічніше помістити у центр нашого Всесвіту Сонце, а Земля нехай крутиться навколо нього з Місяцем, що крутиться навколо Землі.

І він зрозумів дещо ще важливіше, те через що інші вчені багато століть не могли помістити Сонце в центр. Він зрозумів, що якщо Земля крутиться навколо Сонця, а зірки все одно нерухомі, то вони мають бути ДУЖЕ далеко. Але оскільки Аристарх ПОМИЛИВСЯ у розрахунках, то він вважав, що Сонце більше від Замлі лише у 20 разів, відповідно він зміг уявити безодню Всесвіту і зробити ПРАВИЛЬНИЙ висновок, щодо геліоцентричної будови сонячної системи.

А ось ті, хто був після нього, з приборами і більш точними вимірами, наміряли що Сонце насправді більше Землі у 110 разів і знаходиться на більшій відстані, а з цього випливає що Всесвіт це - БЕЗОДНЯ. Найближча зірка знаходиться на відстані приблизно 40 трильйонів кілометрів від Землі (по Арістарху ж весь Всесвіт був менший на порядок). Це одна з головних причин, чому вчені не вірили в геліоцентричну модель Всесвіту. Навіть костри інквізиції не лякали людей так, як погляд у БЕЗОДНЮ космічного простору!

І якщо б Арістарх не помилився, можливо він ніколи б не повірив своїм розрахункам і не написав труд, що надихнув інших астрономів і зрештою створив світ у якому ми живемо.

Ціна помилки може виявитися неоціненною. Я хочу щоби кожна дитина, яка побачить свою контрольну перекреслену червоною ручкою згадала цю історію. Запам'ятайте - вас визначають не лише ваші досягнення, але і ваші помилки. Живіть так, щоб ваші помилки були такими ж геніальними як у Арістарха. Ризикуйте, помиляйтеся і сміливо йдіть туди де не ступала нога людини.

П.С. Поздоровляю нас усіх з чудовою новиною NASA виявило сім екзопланет, схожих на Землю І просто нагадую про те, що першу планету підтвердили коли я була маленькою дівчинкою. А зараз їх підтверджено 3,5 тисяч! А років через 20 цілком можливо ваші оболтуси, що ніяк не навчаться писати без помилок, встановлять перші позаземні контакти і почнуть епоху великих географічних відкриттів.
elisapeyron: (Дневник)


Люди в мене тут геніальна ідея виникла. Давайте повторимо дослід Ератосфена і виміряємо довжину планети Земля.

Що почем?
1) В день літнього сонцестояння (21 червня) треба взяти своє детско (якщо нема але дуже треба, позичити в знайомих) і прийти куди не-будь на рівне добре освітлюване місце (в ідеалі на головну площу вашого міста де лове інет).
2) В прямому ефірі (бо так прикольніше) виміряти довжину тіні від предмета довжину якого ви заздалегідь знаєте (приміром лінійки, палиці, щось такого).
3) Потім трохи математики (залиште Вовці-малому він це любить) і ми отримаємо довжину планети, вирахуємо її радіус і походу діла доведемо скептикам, що вона таки КУЛЯ!

Як вам ідея?

Взагалі потрібно дві людини на відстані кілометрів в 500-800 одне від одного, але якщо їх буде більше, то можна буде уточнити і порівняти значення, перевірити як широта вплине на похибку вимірювання (хоча під час сонцестояння по ідеї широтою можна знехтувати, головне міряти одночасно).

В общем пишить у коменти на поширюйте ідею. Створимо флешмоб, якщо шо. Буде круто!

______________________

Люди у меня есть гениальная идея. Давайте повторим опыт Эратосфена и измерим длину планеты Земля.

Что почем?
1) В день летнего солнцестояния (21 июня) надо взять свое дите (если нет но очень надо, одолжить у знакомых) и прийти куда нибудь на ровное хорошо освещаемое место (в идеале на главную площадь вашего города где ловит инет).
2) В прямом эфире (ибо так прикольнее) измерить длину тени от предмета, длину которого вы заранее знаете (например линейки, палки, чего-нибудь подобного).
3) Затем немного математики (оставьте ее Вовке-малому он любит) и мы получим длину планеты, вычислим ее радиус и походу дела докажем скептикам, что Земля таки ШАР!

Как вам идея?

Вообще нужно два человека на расстоянии километров в 500-800 друг от друга, но если их будет больше, то можно будет уточнить и сравнить значения, проверить как широта повлияет на погрешность измерения (хотя во время солнцестояния по идее широтой можно пренебречь, главное мерить одновременно ).

В общем пишите в комменты и распространяйте идею. Создадим флешмоб, если что. Будет круто!
elisapeyron: (Дневник)
От якщо би я вміла писати, то я написала би якось так, а не так як написала =)

http://macroevolution.livejournal.com/224993.html
elisapeyron: (Дневник)
Джерело: serious-science.org/game-theory-7846

Політолог Стівен Брамс про кооперативні ігри, дилему ув'язненого і безпрограшні рішення в нашому повсякденному житті





Теорія ігор це стратегічна математична теорія, яка передбачає, що існують принаймні два гравці, які роблять вибір що визначає результат. Оскільки гравці мають різні цілі, їх конфлікт може бути не повним - не обов'язково має бути так, що один гравець виграє, а інший програє (як в більшості видів спорту). Їх конфлікт може бути лише частковим, в якому обидва гравці можуть виграти або програти одночасно. Теорія ігор фокусується на стратегії гравців, які знаходяться в рівновазі, або в стабільному стані.

Історія досліджень

Теорія ігор була в значній мірі винайдена Джоном фон Нейманом, угорським математиком, який приїхав до Сполучених Штатів наприкінці 1930-х років, і Оскаром Моргенштерном, німецьким економістом, який приїхав приблизно в той самий час. Вони зустрілися в Інституті перспективних досліджень у Прінстонському університеті близько 1940 року і написали книгу, Теорія ігор і економічна поведінка (1944). Книга була перевидана в 1947 і 1953 рр.

Read more... )
elisapeyron: (Дневник)
Вже, напевне, наш улюблений музей. Тепер вже намагаємося не бігати хаотично поверхами, а присвятити час чомусь усвідомленому. На цей раз були на майстер-класі з виготовлення паперу та на високовольтному шоу, бачили як живу людину пхали в клітку Фарадея і лупили струмом.





Read more... )
elisapeyron: (Дневник)
Работа над расшифровкой языка гептаподов в фильме «Прибытие»

Фільм мені не сподобався. Незважаючи на всю роздуту навколо нього елітарність. Так, Інтерстеллер мені сподобався, незважаючи на ті самі недоліки. Але там чудова музика, захоплююча картинка і він був першим, тому я вибачила йому все - зайві емоції, соплі про кохання, сюжетні дірки, парадокси часу.

Прибуття я дивилася не на великому екрані, тому захопити спецефектами мене не вдалося і повилазили мінуси фільму.

Перше і найстрашніше це вторинність ідеї. Все жовано пережовано, нічого нового не привнесено, нічого свіжого не сказано, та навіть Чорне дзеркало революційніше за цю нудьгу.

Друге - соплі, соплі і соплі. Хто сказав сценаристам, що схрещення наукової фантастики з дешевою мелодрамою це плюс?
Занадто важкі наукові і філософські питання зачіпає фільм? То давайте додамо соплі, щоб потішити тупих глядачів. Так от - ви промазали. Найтупіші мелодрами вже давно пройшли стадію "рабині Ізаури" і дають цікавіший розвиток персонажів. Не маєте часу на детальне прописування історії, не витрачайте його на дібільні сцени де нічого не відбувається. Більшу половину фільму герої кудись пяляться і грає музика. Чи ви саспієнс наганяли? То це ж не Чужий, хіба ні? Якщо б витратити цей час на пояснення лінгвістичних теорій, про які ви лише мимохідь згадали - міг би вийти гарний фільм.

Трете, витікає з першого і другого. Коли люди не розуміють для кого і про що вони роблять фільм виходить невнятне гімно. І не про лінгвістику, і не наукова фантастика, і не якісна драма. Ніяке короче.
І якщо Інтерстеллеру я це вибачила просто за вигляд космосу і чорної діри, то тут нафіг!
Як можна зняти фільм про лінгвістику - безмежно цікаву науку - настільки тупо і нецікаво. Фу!

Ідеї в фільмі нецікаві і дуже тупі. Людство можна об'єднати навіть не перед лицем спільного ворога, а... сказавши передсмертні слова дружини китайського генерала? Серйозно?

Звичайно гіпотеза Сепіра-Ворфа у всіх зараз на слуху. Навіть я, далека від лінгвістики людина, чула про неї. Це все одно, що згадати про антропний принцип, чи теорію відносності. Всі принаймні чули. І тому фільм тупо виїжджає на популярності теорії. Він нічого не привносить в пояснення, він не показує як саме героїня розшифровує мову, ніяких цікавих еквівалентів розестких каменів та криптографії, нічого. Просто згадали щось розумне, щоб додати своєму висеру ваги і натяку на науковість.

І саме печальне, що і повість я тепер навряд чи прочитаю. Бо читаючи після фільму ім'я Рози, я ледь не плакала від образи. Я знала що вбивця дворецький і це настільки псувало книгу, що я ледь добралася до кінця.

Такі фільми лише псують першоджерело і не попадають в жодну цільову аудиторію.
На мій превеликий жаль.

З.І. А ще в моменті коли героїня заявляє, що мова змінює відчуття часу в її мізках, в тебе мимоволі виникає те саме відчуття, що у фільмі Ігри розуму коли Неш, каже що нулі дзета-функції пов'язані з простором-часом, пам'ятаєте так? В цей момент ти розумієш що герой йобнувся, а все що відбувається його шизофренічний психоз =)
elisapeyron: (Дневник)
Написала щодо наркоти і свого відношення до трави, так бомбануло у деяких неслабо. Щоб добити вирішила поділитися відео. Чувак, спасибі йому, неполінувався пояснити те, що я вже втомилася озвучувати. Всім "о боже, син в общазі курив траву, какой капеуц!!!" посвящаєтця =)



І так, я дивлюся таки роліки з Яркою, щоб мати змогу обговорити проблематику щиро та без ліцемірства. Чи курила я траву? Очевище! Чи зробило це з мене наркоманку? Звичайно ні. Якщо вже казати про досвід споживання та відмови від нього, то нікотинова залежність була для мене самим важким випробуванням. І цей досвід для мене показовіший.
elisapeyron: (Дневник)
Практична робота з природознавства. Виготовляємо термометр.

Для цього досліду підійде просто вода, але ми взяли спирт і харчовий барвник. Зібрати термометр як показано на фото, для калібровки приладу можна використати кухонний термометр. В хімічну склянку набрати води з льодом, потім теплої води, потім підлити окропу. Спостерігати за рівнем спирту.



Read more... )
elisapeyron: (Дневник)
Ярка пішов на айкідо, Вовка до сусідів. Нам трахаться хочеться так, що нема сил, але Аліса Вікторія і не думає спати. І що ми робимо?
Миємо підлогу.
Що ви розумієте в зміщеній активності біологи!

А до речі. Всім батькам читати бігом! О пользе капризов
Капризы — то есть стремление добиться чего-то запрещенного, или невозможного, или бессмысленного — принято считать формой детского поведения, причем такой, которую надо подавлять и ни в коем случае не поощрять. Между тем капризы имеют большой биологический смысл. Часто это демонстрация, основанная на потребности ребенка обратить на себя внимание. Очевидна биологическая значимость подобных действий — без внимания матери шансы на гибель ребенка многократно возрастают. Порой капризничают и взрослые люди, и домашние животные. Такое поведение у людей расценивают как инфантильное (если речь идет не о беременной), у животных — как результат плохой дрессировки. Однако нередко капризное поведение бывает основано на других потребностях — это одна из разновидностей смещенной активности, метод защиты от неконтролируемости ситуации.
elisapeyron: (Дневник)
Вибачте, я довго думала якою мовою писати відгук і вирішила, що доречніше зробити це тією мовою якою я читала книгу. Дякую за розуміння.



Начну с того, что это самая необычная научно-популярная книга которую я когда-либо читала. Я даже не уверенна как определить ее жанр. Научная автобиография?
Сам автор говорит что с помощью книги хочет "обратить в математику" молодые неокрепшие умы. И, как мне кажется, весьма успешно справляется с задачей.
Книга вдохновляет.
Подкупает трогательной откровенностью.
Цепляет приоткрывая детали "научной кухни", рассказывая о том как делается "чистая" наука.

Про что книга?

Про талантливого еврейского мальчика в СССР.
Про падение режима. Про моральный выбор.
Про математику и путь самурая ученого.

Про любовь. Про любовь евреев друг к другу =)
Нет, правда. Это удивительная история о том, как люди помогают и поддерживают друг друга. Обходят искусственно возведенные препятствия на пути к истине. Виртуозно обходят, я бы сказала. Я просто вдохновляюсь этой силой духа и мне хочется чтобы у украинцев была бы такая общность.

Да, в целом книга конечно не про это. Она про математику. Про историю становления математика. Историю его любви к истине. Но я все равно разрыдалась как маленькая девочка, когда в последних строках он посвятил книгу... маме и папе.
Настоящий еврейский мальчик! Как же это все таки замечательно ^_____________^

Читайте обязательно! Даже если нифига не поймете в математике (книга довольно сложная должна отметить). Не важно. Просто читайте не пожалеете =)

И потом много вы видели математиков с такой симпатичной попой?

Read more... )
elisapeyron: (Дневник)
В общем если вы хотите что-то для себя во мне понять, эта история вам поможет.
Сегодня я пошла в Авиационный университет забирать свой диплом ^___^
Для тех кто не в курсе, университет я закончила в 2004 году, то есть 10 лет назад. Вот...
А диплом забрать поленилась, потому что нужно было заполнять обходной лист и вообще, не люблю я всякие формальности =D

И вот, значит, обнаружилось, что чтобы перезачесть физкультуру в университете Шевченко (потому что я реально не успеваю на нее ходить), мне нужен диплом.
И прихожу я такая в ректорат и говорю:
- Дайте диплом, а?
А мне:
- Руденко? За 2004 год?! Красный?!!! О_О
- Да, спасибо, это мой ^_____^
- Но ПОЧЕМУ????
- Ну понимаете, раньше как-то не пригодился...
- О_О

Да, так о чем я?
Я же его так и не обмыла ;)

elisapeyron: (Дневник)
Точность и погрешность измерений.
Свеженький сериал. Немного менее хороший чем классическое BBC, но посмотреть можно. В частности детям очень понравился большой К =)

Precision: The Measure of All Things
elisapeyron: (Дневник)


Вообще, что мне не нравится в среде технарей, так это напускное всезнайство и обесценивание эмоциональной составляющей процесса познания.
Ну знаете, когда у вас вырывается восторженное "ну нифига же себе, как хорошо!", а в ответ обязательно снисходительное "мы это в третьем классе проходили же". Ну да, ну да, мы же тут серьезные ученые, к чему нелепый детский восторг? =)

Ко всему прочему, это приводит к нежеланию и неумению задавать вопросы. Человек или мучится сам, или списывает, но спрашивать низя, а то все поймут какой ты тупой. Ну да ладно. Я домохозяйка - мне можно. И я буду!

Потому что, я сейчас готовлюсь к модулю и пытаюсь запомнить кучу всякой полезной ерунды. Но думаю все время о другом. Меня не отпускает чувство глубочайшего восторга от того, что мы можем с высокой долей точности сказать из какого типа кубиков лего атомов состоит это конкретное вещество. Дадада, вы все без меня знаете. Но меня не волнуют знания. Меня волнует это чувство, которое они вызывают во мне. Эти атомы - ОНИ РЕАЛЬНЫЕ! ААА! Я могу их потрогать проанализировать, выделить из раствора, отсортировать, разложить по полочкам и баночкам. Я могу взаимодействовать с атомами. Они больше не абстрактная картинка из школьного учебника. Они больше не сказка рассказанная у костра, нет. Они даны мне в ощущениях. Я могу мять эту Вселенную, щупать и наслаждаться ее шероховатостями. Я могу систематизировать в своей голове данные о ее устройстве. Это невероятное ощущение! Это больше не заученное правило из учебника. Это практика. Я делаю то, что делали первые химики в 16-18 веках. Я ощущаю их восторг от "ну подлили, ну посинело". Я понимаю, что в этом есть СМЫСЛ. И СИСТЕМА. Физика работает, блеать! Разве может быть что-нибудь прекраснее этого чувства? =)
elisapeyron: (Дневник)
Ну вот, опять вместо того, чтоб готовить протокол по лабораторной, я зависла. Но ведь это так интересно!

Я вообще люблю рассказывать про химию, которая к вам ближе всего. Потому что когда я говорю - "химия", мои френды говорят "загаженные продукты питания" и "загрязнение сточных вод". Но я все равно заставлю вас задуматься над тем, что же такое "химия" в вашей личной, повседневной жизни.

Итак. Все знают что такое плазменная панель. Плазменная панель это круто. Но как она работает?

Допустим вы знаете все. Суть в том, что ионизированный газ, то есть плазма, под действием электрического разряда излучает ультрафиолет, от которого светится люминофор.
И вот тут стоп. Потому что я хочу спросить вас, компьютерщики, физики и технари, а знаете ли вы, что это за люминофор? Тихо-тихо, не надо гуглить! Ответ в названии поста =)

Для нормальных людей напоминаю, что люминофор это такое вещество, которое способно под действием света излучать, то есть светиться. Это в общих чертах. Понятно, что тут будут некоторые квантовые нюансы, которые определят каким светом, как долго и как ярко будет светиться конкретное вещество.

Вот на этом моменте набегают до глубины души оскорбленные читатели околонаучных блогов и негодуют. А почему вы смешали в кучу флуоресценцию с фосфоресценцией и вообще... Не надо! Я могу и так

"светоизлучающие органические материалы могут быть разделены на две группы: флюоресцентные и фосфоресцентные. В основе классификации лежат два принципа световой эмиссии. Флюоресцентные материалы излучательно рекомбинируют только тогда, когда образующиеся в них при поглощении энергии (УФ или ток) экситоны (пара электрон-дырка) находятся в синглетном спиновом состоянии. Рекомбинация экситонов, находящихся в триплетном состоянии, происходит без излучения, и вся их энергия переходит в опасное для стабильности материала тепло. Фосфоресцирующие материалы, напротив, излучают в обоих случаях, то есть такие вещества способны демонстрировать 100-процентную внутреннюю квантовую эффективность. Поскольку вероятность образования синглетного экситона в три раза ниже вероятности появления его триплетного кузена, внутренняя квантовая эффективность флюоресцентных материалов не может превосходить 25%."

но, поверьте, это не то чего люди действительно хотят услышать.

Read more... )
elisapeyron: (Дневник)
Отличная статья, которая убедительно иллюстрирует с чем имеет дело любой несчастный, решивший вести познавательный блог. И объясняет почему, в итоге, он забивает на это глупое и неблагодарное занятие и начинает постить фото котиков =)

Впрочем, статья, конечно, не о блогерах, а о научных и научно-популярных публикациях в интернете. Но как же узнаваемы типажи комментаторов!

13 формул слабых комментариев к научным и научно-популярным публикациям в Интернет по А.Б. Соколову

1. Залипание комментатора на т.н. «образе-вампире» из текста (термин предложен американским рекламщиком Россером Ривсом), т.е. каком-то очень ярком элементе, привлекающем внимание.

Достаточно упомянуть в тексте какую-нибудь одиозную фигуру, типа И.В. Сталина - не важно, в каком контексте - и длинные монологи сталинистов (и ответные - анти-сталинистов) обеспечены. Также часты залипания на «не-патриотичности» автора, и т.п. истерики «на злобу дня».

Другой вариант, когда автор комментария вытаскивает своей собственный «образ-вампир», не имеющий прямого отношения к тексту (часто такой образ-вампир связан с политикой, с сексом, это может быть забавная картинка, «алкогольные» фантазии и т.п....) и уводит дискуссию в сторону.

Например, к любой научной новости (особенно, если автору непонятен её смысл), удобно прилепить комментарий:

- «Ещё одно бессмысленное исследование! И это на деньги налогоплательщиков, в то время как дети голодают…»
- «Казалось бы, причём тут Лужков?»
- «Пока в Госдуме идиоты сидят, ничего хорошего в нашей стране не будет»…
- «Ребята, какая наука? Сегодня же пятницааа!»
- «А меня больше волнует, как сегодня сыграет «Зенит» и т.д.

2. Цепляние к частности – автор комментария придирается к мелкой детали в тексте и раздувает её Например, можно придраться к тому, что автор статьи называет своих Коллег по имени-отчеству, а не просто по имени, «как принято в Интернете», или обращается к аудитории на «Вы» с большой буквы – значит, «подлизывается к читателям».

Вообще, замечено: комментаторов-фриков очень раздражает вежливость и интеллигентность.

3. «Я и без вас это знаю»… Автор комментария заявляет (как правило, без аргументации):

- «Всё это банально и очевидно, всем давно известно!»;
- «Ничего нового, но спасибо»;
- «Я об этом говорил на нашей кафедре ещё в прошлом веке»…

4. Глобализация оценки:

нужно писать не об этом, а о: а) главном! (ну, так пиши сам!);
б) другом! (пиши!)


Читайте дальше - Источник: http://vikent.ru/enc/6345/
elisapeyron: (Дневник)


Хороший сериал про когнитивные искажения нашего мозга. Для тех кто смотрит всякие детективные сериалы многие явления будут знакомы. Но возможность проверить себя и побыть в шкуре героя шоу, это редкая возможность. Рекомендую! =)
elisapeyron: (Дневник)
Погода выдалась отвратная, целый день дождь просто лил как из ведра. Поэтому мы не побывали на научном пикнике, а скорее пробежали мимо, в перерывах между усиливающимся ливнем. Тем не менее, мне понравилось =)



Read more... )
elisapeyron: (Дневник)


Сейчас я попытаюсь сформулировать небольшой манифест, большинство не поймет и, на всякий случай, обидится. Так что я сразу тут напишу, что нет у меня цели никого обижать. Просто хочется как-то сформулировать и подытожить для себя.

Отношение к "химии", "синтетике" и "ненатуральности" сродни стереотипу о том что все бабы дуры, а мужики козлы. Это такой общественный стереотип, из поколении в поколения передающийся в устном народном творчестве. Лицемерие ситуации заключается в том, что абсолютное большинство тех, кто миф транслирует, продолжают спокойненько юзать достижения химической промышленности.

Акриловые краски, детские игрушки, лаки на водной основе, полимерная глина, ткани для рукоделия. Тысячи вещей!

Read more... )

April 2017

S M T W T F S
      1
2 345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 27th, 2017 10:42 pm
Powered by Dreamwidth Studios