elisapeyron: (Дневник)
Не пройшло і два роки, як ми знайшли у Вроцлаві український центр. І то самі б не пішли, якби друзі не покликали.
Чому? Ну тому, що при слові діаспора я собі чомусь уявляю православну недільну школу, шаровари та народну самодіяльність. А натомість CUKR сучасний арт-простір, два конференц-зали, кухня, сцена. Тут проводять майстер-класи, концерти, просто грають у монополію чи шахи та смажать млинці. Відвідувачі в основному молодь. Атмосфера шикарна. Не питайте чого я раніше не ходила сюди. Інроверсія - це ніби не хвороба, але іноді скидається що вона =)

Рекомендую, якщо шо.



Read more... )
elisapeyron: (Дневник)
Географія: Вроцлав, Львів, Київ, Берлін, Мюнхен, Дрезден, Обергюнсбург.
В цьому році я нарешті перевела жж на українську.
Я написала книгу. Ярка намалював книгу.
Стала відеоблогером.
Ми з чоловіком вивчилися і здали на права в Києві.
Купили машину в Німеччині.
Приймали участь у марші рівності в Україні та чорному протесті у Польщі.
Були на допиті в польський прокуратурі через мої заняття хімією.
Лікували Алісіне ускладнення від БЦЖ. Бігали по лікарям з Яркіним сколіозом. Робили документи, паспорти,
переїздили в нову квартиру, трохи ремонтували стару.
Я відрізала волосся і пофарбувалася в синій колір. Ярка зробив дреди.
Закінчили навчання Яркого у школі і взяли таймаут.
У процесі переводу Вовки на домашню освіту. Знайшли для нього гарну репетиторку з української.
Маємо багато справ і планів на початок року, але за звичкою не хочу про все розповідати бо боюся зафейлити =)

Фінансові підсумки трохи згодом, а зараз фото.

Всіх зі святами!

Минулі роки:

2015
2014
2013
2012
2011
2010-2009
2008-2007



Read more... )
elisapeyron: (Дневник)
Дякую [livejournal.com profile] alxpn що поділився. Торкнув фільм, місцями поплакала, місцями посміялася.



Read more... )
elisapeyron: (Дневник)
Що це власне було? Це була спроба перебратися на ютуб. Висновки теж були зроблені - так знімають лише мудаки =)
Тому вирішено продовжувати вести блог на ютубі (навіть кілька рубрик) але з більшою увагою до глядачів.

Про що?
1) Про Польщу. Про те як тут все влаштовано, що ми про це думаємо, враження і повністю суб'єктивні висновки.

2) Про хімію. Ідея переробити відео експерементів, додати теорії, пояснень і оформити належним чином.

3) Про подорожі. Ми не часто подорожуємо але буває. Найближча подорож планується Берліном і Мюнхеном. Покажу вам відмінність Польщі від Німеччині хоча б ззовні.

4) Кухня. Частина проекту "вижити за будь яку ціну". Навчатиму дітей готувати, паралельно обговорюючи що завгодно від виборів в США до філософських ідей Канта.

Буду вдячна за ідеї і побажання. Зразу скажу, що не маю зайвих грошей тому якість поки що буде така яка є, але можливо, в майбутньому, якщо вам сподобається я зможу вийти на якісно новий рівень =)

Цьомки!

elisapeyron: (Дневник)
Остання серія епічної подорожі =)

elisapeyron: (Дневник)
Щоб ви розуміли з цими людьми ми прожили під одним дахом ціле літо у Києві. Страшенно круті =)

elisapeyron: (Дневник)
Друзі в курсі що в Києві я знімала фільм. Мобілкою. Про нас.
Але це не важливо, важливо що я нарешті сіла робити з цього відеоматеріалу щось змістовне. Не знаю скільки мені знадобиться часу, а поки вам заставка.

elisapeyron: (Дневник)
Трохи вроцлавської осені.



Спитали мене чого це я Польщу розлюбила. Ну, власне, я її ніколи і не любила, я її попросту не знала, от і усе. А чим довше живу і чим більше взнаю тим більше і не люблю. Чому? Тому що її культура суперечить моїм цінностям. Все просто. Це не я змінилася, це оточення не відповідає моїм вимогам. Ганебний закон про аборти, популісти при владі, релігія у світських інститутах, "традиційні" цінності, права риторика, як щось нормальне. Побутова мізогінія та сексизм. Це не те суспільство де хочеш, щоб виросли діти. Так, я тут лише гостя (хоча справедливості заради, я немало плачу у спільний бюджет за право користуватися гостинністю) і тому не маю морального права на осуд. Але я чесна людина, тому не стану на чорне говорити біле, лише тому, що мене запрошено в гості. Якщо мене запросили на каву і гамселять у моїй присутності дитину, я не збираюся мовчати тому що, "тут так прийнято".

Разом з тим, я повністю усвідомлюю, що батьківщини в мене немає. Немає куди повертатися. В Україну де на марш рівності я мусила йти під конвоєм з тисячами поліціантів? Де мої цінності не просто не популярні, а небезпечні. І краще не стане, бо війна лише озлоблює людей. В Україні мої діти ростимуть в гіршому оточенні ніж тут. Тут видають хейтерські спічі у церкві священники, в Україні люди виганяють ромів з домівок і палять будинки. Тобто так, мій чоловік був правий коли сказав, що Польща то є Україна 2.0, біда в тому що мене вже нудить від україн. Я хочу жити в 21 столітті! А навколо темні середні віки. Від цього мені страшно і сумно.

Read more... )

April 2017

S M T W T F S
      1
2 345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 19th, 2017 06:48 pm
Powered by Dreamwidth Studios