Плинножиттєве
Jan. 11th, 2016 07:12 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
elisapeyronНавіть не знаю як про це писати, але в мене почався якійсь гострий окситоциновий токсикоз. Аліса мені така буся. Така пухля, така леле. Бідна замацана дитина вже не знає куди подітися, а маму криє по повній. Мені цікаво гратися з немовлятою...
Ніколи б не подумала.
Вона вміє показувати "па-па", "дай" та "візьми мене на ручки". Вміє "дзвонити по телефону" і казати "альо!", а нещодавно вона мене просто вразила, коли почала з татом їсти неіснуючу їжу, неіснуючою ложкою та реготати. Тобто вона усвідомила, що то така весела гра і підтримала її.
А ще Аліса обожнює цілуватися. Отак годинами можемо вовтузитися, обійматися і цілуватися. Ось яке воно - абсолютне щастя! =)
Щоправда мене тепер ні на що інше не вистачає. Треба робити мило, треба вчити мову. А ще я пишу один текст який скоро сподіваюся вам презентую. Короче, роботи купа, а в мене окситоциновий криз.
Вовка-молодший бусішняє з кожним днем. Але не без інцидентів. Вчора підстеріг мене в темряві під туалетом, а коли я вийшла сказав "БУУУУУУУ!". Результат - Вовка регоче на всю хату й розтирає щоку. Це добре, що я хоча б долонею вдарила, а якщо б кулаком? Пояснюю, що небезпечно лякати маму, а Вовка тре щоку, регоче й говорить, що воно все одно було того варте, бо я так кумедно підстрибнула і заверещала. Хуліган!
Папа пише програму для лего-майншторм. Давно не бачила таких палаючих очей, що дивляться крізь мене. Милота. А ще пам'ятаєте я казала, що з нас зайві гроші в податки забрали? Так от ми цього не відчуємо, тому що моє чудо перепрацювало в свята понаднормово. А ще вело лекції і займалося всякою науковою діяльністю, тому йому виплатили гроші зверху. Я себе поряд з ним постійно відчуваю ледащем. Хоча ось Яркому нарешті сплела снуд, а тепер плету Алісі бавовняну сукню. А якщо знайду де тут купити солі барія та стронція, то будуть в нас різнокольорові вогні.
Ніколи б не подумала.
Вона вміє показувати "па-па", "дай" та "візьми мене на ручки". Вміє "дзвонити по телефону" і казати "альо!", а нещодавно вона мене просто вразила, коли почала з татом їсти неіснуючу їжу, неіснуючою ложкою та реготати. Тобто вона усвідомила, що то така весела гра і підтримала її.
А ще Аліса обожнює цілуватися. Отак годинами можемо вовтузитися, обійматися і цілуватися. Ось яке воно - абсолютне щастя! =)
Щоправда мене тепер ні на що інше не вистачає. Треба робити мило, треба вчити мову. А ще я пишу один текст який скоро сподіваюся вам презентую. Короче, роботи купа, а в мене окситоциновий криз.
Вовка-молодший бусішняє з кожним днем. Але не без інцидентів. Вчора підстеріг мене в темряві під туалетом, а коли я вийшла сказав "БУУУУУУУ!". Результат - Вовка регоче на всю хату й розтирає щоку. Це добре, що я хоча б долонею вдарила, а якщо б кулаком? Пояснюю, що небезпечно лякати маму, а Вовка тре щоку, регоче й говорить, що воно все одно було того варте, бо я так кумедно підстрибнула і заверещала. Хуліган!
Папа пише програму для лего-майншторм. Давно не бачила таких палаючих очей, що дивляться крізь мене. Милота. А ще пам'ятаєте я казала, що з нас зайві гроші в податки забрали? Так от ми цього не відчуємо, тому що моє чудо перепрацювало в свята понаднормово. А ще вело лекції і займалося всякою науковою діяльністю, тому йому виплатили гроші зверху. Я себе поряд з ним постійно відчуваю ледащем. Хоча ось Яркому нарешті сплела снуд, а тепер плету Алісі бавовняну сукню. А якщо знайду де тут купити солі барія та стронція, то будуть в нас різнокольорові вогні.