Бортовой журнал воинствующей домохозяйки

Абсолютно випадково від читання на ніч книжок ми перейшли до перегляду фільмів. І я відкрила для себе дещо дивовижне.
Кіно сторічної давнини набагато краще сучасного =)
Ну, добре, не все і не завжди. Але от взяти Бастера Кітона. Він же геній!
Діти залипли на його фільми посильніше ніж на будь яки сучасні мульти. Бо вони реально виразніші. Я сама до того знала лише Чарлі Чапліна, тому відкрила Кітона і для себе. Він дивовижний. Цікаво щоб він сказав дізнавшись, що через 100 років його фільми дивитимуться на екрані мобільного з ютуба =)

А одного разу ми вирішили подивитися першого Кінг-Конга. Того, що чорнобілий, щоправда я знайшла розфарбовану версію.

Я трохи не врахувала, що фільм не дитячий і в 1933 не існувало всіляких рейтингів R. Діти боялися потім спати. Кароліна в країні кошмарів страшний мультик? Ага. Що ви розумієте в мистецтві =)

Короче Кінг Конг 1933 ані трохи не застарілий (якщо не враховувати сексизм з расізмом звичайно), в ньому вражаючи спецефекти і він дуже страшний. Куди страшніший ніж сучасні подєлки в 3д максі, що йдуть в кінотеатрах.

А це Вовка намалював

Ось ви тут сидите і не знаєте (як і я ще пару годин тому), що вже розпочався другий сезон "Порожньої корони".

ААААА! Мімімімі, як же я чекала! ^_________^
Річард ІІІ я запаслася попкорном, бачать небеса! =)

Раптово той випадок коли фільм кращій за книжку! =)
Прям пожалкувала, що не знаюся на кінематографі.



Милый читатель, уродство этого спектакля сношает любое описание. Кто еще может обссыкаться и сжиматься от страха, однако злобствовать, словно лиловозадый мандрил, чередуя эти прискорбные условия, будто скетчи в водевиле? Кто еще может срать на поверженного противника, который. умирая, поедает это говно и орет от радости? Кто еще может вешать слабую и покорную тварь и ловить ее сперму ртом, точно порочный пес? Милый читатель, я принужден уберечь тебя от этого, но перо мое своевольно, словно Старый Мореход. О Господи, что же это за сцена? Может ли язык или перо соответствовать этому скандалезу? Звероподобный юный хулиган выдавил глаз своему собрату и ебет его в мозги. "Тут мозг уже атрофировался и сух. как бабушкина манда."

Обіцяла зняти підкаст про те як я все встигаю і не встигла, але подивилася і там простіше написати ніж розповісти. І потім, не люблю я на камеру вумнічать.

Замість цього я вам просто покажу як ми з Вовкою граємося.



А тепер про розклад дня.

От наприклад доволі типовий день - минула п'ятниця. Записала похвилинно чиста поржать.
( Read more... )

Якщо узагальнити:
1) Хатні та побутові справи я намагаюся робити ранком, поки не почалося
2) Більш інтелектуальні, накшталт верстання сайтів та написання коду, коли чоловік вдома і придивляється за малими
3) Використовую старших дітей для догляду за молодшими
4) Фільтрую інфу і бережу час. Я встигаю продивитися БЕЗЛІЧ матеріалу, але справді читаю лише те, що вважаю достойним уваги. Довго розмовяляти в коментах не люблю з тієї ж причини. Розмови відбирають дуже багато часу. І якщо розмова щось тобі дає, то це дуже круто, але коли після розмови лише відчуття вкраденого часу для мене це просто ЖЕСТЬ. я дуже дорого ціную свій час, це правда. Напевне навіть дорожче ніж якійсь менеджер чи президент. Тому що в мене постійно не вистачає часу на щось важливе =)
5) Я постійно відповідаю на коменти але я рідко витрачаю на це час.Тобто я в принципі не замислююсь над тим, що пишу і як це звучить, і чи не зрозуміють мене не правильно. В мене немає часу. Через те на мене часто ображаються, але це ціна яку я платити готова =)
6) Я живу в кліповому світі і мислю кліпово. Я прийняла це і змирилася. Я намагаюся уникати багатозадачності виконуючи справи послідовно. Але справ настільки багато, що робити доводиться дуже швидко.
7) Якщо я чогось не зробила - воно мені не треба. Ти постійно робиш вибір. Вибрав щось одне з десяти альтернатив, дев'ять невибраних альтернатив залишилися тягарем у твоїй свідомості. Ех, а якщо б, а якби... НІ! В ТОПКУ! Не обертатися і ніколи не витрачати час на цю фігню. Вибір зроблено, досвід отримано, рухаємося далі.
8) Пожирач часу не ФБ і не ЖЖ, а піськостраждання. А що про мене подумав Х? А що тепер скаже Y? От на цю фігню ви витрачаєте дорогоцінне життя! А саме смішне що через 3 роки ви не згадаєте як звуть того X та Y. Особисто мені на це шкода часу.
9) Плануйте заздалегідь. Я планувала деякі відпустки за 9-10 місяців, а іноді і за рік. Мати багато часу вигідно. І дешевше переліт і легше забронювати апарти, саме такі які потрібні. І головне, є час все переграти, якщо плани зміняться. Ненавиджу приймати рішення в останню мить. При словах "остання пропозиція!", "кількість обмежена!", "поспішайте купити!" я розвертаюсь і йду. Навіть якщо пропозиція здається привабливою. І ще ні разу не пошкодувала. Бо наступного ранку ти думаєш "боже, я ж ледь не погодилася на іпотеку на 30 років??! але ж я ще не знаю де хочу бути через 5!". З думками і рішеннями треба переспати.
10) Чужий досвід непотрібен. Ви не такі як я, годі сподіватися що вам допоможуть чужі схеми. Створюйте власні і нікого ніколи не слухайте =)

А з приводу що слухає Аліса. Зараз в неї оце улюблена добірка.

Я конкретно зафанатіла від цього кіна. Питання лише в тому куди відсипати грошей добродіям, що роблять озвучку. До речі, раджу всім хто в змозі дивитися український переклад, бо російський то суцільний мат, а тут саме смачненька і вишукана лайка =)

Точность и погрешность измерений.
Свеженький сериал. Немного менее хороший чем классическое BBC, но посмотреть можно. В частности детям очень понравился большой К =)

Это пост о том как Юля, внезапно(!) открыла для себя кино столетней выдержки и... офигела =)



Говорят, фильм в свое время потерпел сокрушительный крах в прокате. Что не удивительно, собственно, учитывая что, например, мой собственный, родной муж, человек с высшим образованием, не знает что такое Варфоломеевская ночь О_о
Я уже молчу про библейские аллюзии и миссионерские морализаторства. При этом этот человек (мой человек-муж) обожает полотна Босха. Воистину неисповедимы пути культурной интерференции.

Так что нет ничего удивительного, что американцы столетней давности фильм не поняли и не заценили. Все-таки 3 часа совершеннейшего "облачного атласа" с переплетением сюжетных линий, еще и без слов.
Но у меня есть один замечательный критерий истинности изобразительного искусства - мои дети.

Сначала они просто заходили глянуть и чего это мама смотрит такое непонятное. Черно-белое, дергающееся. Это че, 100 лет назад фильмы были? А мы думали люди тогда в шкурах ходили и в пещерах жили О_о

Но к концу фильма, когда ручеек повествования нарастая превратился в горную реку, а потом в водопад, они прилипли к экрану ноутбука практически не моргая. Их всецело поглотил экшн вековой давности.
А я каюсь даже слезу пустила в финальных титрах, там где про всепобеждающую силу научно-технической революции истинной любви.

В общем, это. Рекомендую посмотреть всем, кто как и я до Хоббита так и не дошел =)

Кадры из фильма.

( Read more... )

Считайте меня снобом, но я рада, что все природные элементы были открыты до XXI века. Мне просто интересно, как бы называли элементы открываемые сейчас? Хорошо если докинзанитами или хокинганами. Гораздо хуже если губкабобиями или ябывдулами.

Вот взять, например, тантал. Ведь должен же быть у человека достаточный культурный бэкграунд, чтобы соотнести свои мучения по растворению оксида неизвестного элемента в кислоте, с мучениями проклятого богами древнегреческого царя?

Это к вопросу, а нахер химикам сдалася вся эта гуманитарщина. Потому что, вот казалось бы, все такие умные, начитанные и толковые, а посмотришь на эти несчастные унунбии и понимаешь как все запущено.

Потому что нет под ними никакого культурного пласта. Себе признаться в этом тяжело, вот и появляются названия-калеки. Потому что, все понимают, что между нами девочками, стоило назвать их энтерпрайзерами или тетрисианами и это куда больше отвечало бы реальному культурному контексту, чем пафосные попытки уважить мертвых гениев.

Хорошо это или плохо? Я не знаю! Понятия не имею чем древнегреческий Геракл, круче современного Железного человека. Не хочу спорить как правильнее, называть новые открытия именами родных городков, искренне, или пыльных забытых олимпийских богов, понтов ради.

Но факт в том, что для современного студента нет никакой логики в том, почему ниобий назван ниобием и чем это логичнее колумбия.

А какой из этого всего вывод? Такой, что шкурка банана всегда больше чем банан!
Не нравится, сделайте свой самостоятельно =)

P/S/ Для тех кто "ничего не понял", я нашла отличную ссылку! Обязательно почитайте с детками и простите, что мне некогда так красиво рассказать историю открытия тантала.

А вот и вся книга Рассказы о металлах