![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
elisapeyronЧитаю статті про пікап, НЛП і різні техніки вкладання жінок штабелями. Дуже цікаво!
В неділю розмовляли про секс з чоловіком (а що ще робити в особливі дні, як не розмовляти про секс) і він був напрочуд відвертим. Мені взагалі завжди цікаво як це в інших, тому такі одкровення я ціную, особливо від чоловіків, бо вони менш відверті.
Так от, чоловік сказав мені, що для того, щоб бути сексуально привабливою для нього достатньо:
- бути жінкою
- бути старше віку статевого дозрівання і не мати явних ознак старіння (ну 55+ це ок, 75+ не ок, приблизно так...)
Зрозуміло, що для більшості знайомих мені жінок все набагато складніше! Не достатньо просто бути мужчиною від 18 до 65! =))
Так от, читаю я про Марковіка та його теорії з спокушання і намагаюся згадати власний досвід. Як це було в мене взагалі і як працювало.
В принципі, багато схожого на правду. Що подобаються передусім спокійні і врівноважені люди, з нормальною самооцінкою, які не намагаються справити особливе враження, або навпаки самоствердитись за твій рахунок. Що якщо ти хочеш показати, що чел тобі подобається ти починаєш торкатися волосся, торкатися його, якось демонструвати тілесні сигнали різного ступеню відвертості.
Але є цікаві особливості. Принаймні у мене. Якщо я не "в пошуку" то красивий, сексуально привабливий для мене чоловік, який проявляє якусь цікавість до мене викликає суміш страху, відрази і збентеження. Ну от наприклад, тут у Польщі прийнято лізти цілуватися при вітанні. І це роблять і жінки і чоловіки. Ну, вітаються поцілунками в щічки, нічого такого, не думайте. Але для мене це явний перебор! Я відчуваю запах чужого самця, вибачте за подробиці. Дорослого, статевозрілого самця, готового до парування і мене це сильно лякає... Бо це дає геть протилежні сигнали. Тіло каже - "так що ми будемо трахатися?!", а мозок "аааа, фууу, алярм! це якісь чужий самець! це що зґвалтування?". І це доволі неприємні відчуття.
Я за 12 років шлюбу забула, що таке флірт. Я трохи пам'ятаю, що це доволі приємно, оце поступове загравання, те що пікапери називають "кіно", але в постійних стосунках такі відчуття майже зникають. Коли ти фліртуєш з майже незнайомим чоловіком, в тебе немає настільки тваринної пристрасті, як з чоловіком. Бо той малознайомий мужик, він все таки занадто чужий, щоб повністю виключати мозок, щоб в тебе все всередині вирубалося нафіг від одного дотику. Флірт це типу лагідна гра. Він тебе за руку взяв, ти поправила волосся і ось між вами промайнула іскра.
Тривалі стосунки не такі. Це як схід лавини. Він взяв тебе за руку, а твоє серце вирвалося з грудей і ухнуло вниз з шаленою швидкістю. Ух, мілісекунди і твій мозок заповнює окситоцин. Ти не можеш думати про те що не встигла прийняти душ, треба лягти так, щоб не було видно шраму від апендициту, треба еротично вигнути спину. Ні, про такі штуки немає мови. То все для випадкового нетривалого сексу, а не для шлюбу =)
Тут ти тільки потім думаєш про порвані труси і роздерту спину, про те що чоловіку на презентацію, а він в засосах, що діти виростуть з травмою на все життя, а попадання в поліцію за непристойну поведінку не дуже прикрашає резюме. І взагалі в вашому віці так поводитися просто тупо!
Але це подружнє життя, нічого не поробиш. Чим довше ти живеш з одним чоловіком, тим менше контролюєш свою тваринну сутність. Так мені здається...
З часом формуються нейронні зв'язки, які згодом лише поглиблюються. І якщо напочатку стосунків ти ще думаєш про те "а що подумають люди", то чим далі тим більше з людини-соціальною стаєш людиною-сексуальною =)
А ще, коли я втратила цноту, першими моїми словами були:
- І оце все? О_о
Я не могла зрозуміти чого навколо сексу стільки галасу. Тупі монотонні рухи. Тю!
Але мені знадобилося вирости і вийти заміж, щоб зрозуміти чого люди з цим носяться. О так! ^__________^
Це найкраще що є у цьому світі. Я мушу це визнати.
В неділю розмовляли про секс з чоловіком (а що ще робити в особливі дні, як не розмовляти про секс) і він був напрочуд відвертим. Мені взагалі завжди цікаво як це в інших, тому такі одкровення я ціную, особливо від чоловіків, бо вони менш відверті.
Так от, чоловік сказав мені, що для того, щоб бути сексуально привабливою для нього достатньо:
- бути жінкою
- бути старше віку статевого дозрівання і не мати явних ознак старіння (ну 55+ це ок, 75+ не ок, приблизно так...)
Зрозуміло, що для більшості знайомих мені жінок все набагато складніше! Не достатньо просто бути мужчиною від 18 до 65! =))
Так от, читаю я про Марковіка та його теорії з спокушання і намагаюся згадати власний досвід. Як це було в мене взагалі і як працювало.
В принципі, багато схожого на правду. Що подобаються передусім спокійні і врівноважені люди, з нормальною самооцінкою, які не намагаються справити особливе враження, або навпаки самоствердитись за твій рахунок. Що якщо ти хочеш показати, що чел тобі подобається ти починаєш торкатися волосся, торкатися його, якось демонструвати тілесні сигнали різного ступеню відвертості.
Але є цікаві особливості. Принаймні у мене. Якщо я не "в пошуку" то красивий, сексуально привабливий для мене чоловік, який проявляє якусь цікавість до мене викликає суміш страху, відрази і збентеження. Ну от наприклад, тут у Польщі прийнято лізти цілуватися при вітанні. І це роблять і жінки і чоловіки. Ну, вітаються поцілунками в щічки, нічого такого, не думайте. Але для мене це явний перебор! Я відчуваю запах чужого самця, вибачте за подробиці. Дорослого, статевозрілого самця, готового до парування і мене це сильно лякає... Бо це дає геть протилежні сигнали. Тіло каже - "так що ми будемо трахатися?!", а мозок "аааа, фууу, алярм! це якісь чужий самець! це що зґвалтування?". І це доволі неприємні відчуття.
Я за 12 років шлюбу забула, що таке флірт. Я трохи пам'ятаю, що це доволі приємно, оце поступове загравання, те що пікапери називають "кіно", але в постійних стосунках такі відчуття майже зникають. Коли ти фліртуєш з майже незнайомим чоловіком, в тебе немає настільки тваринної пристрасті, як з чоловіком. Бо той малознайомий мужик, він все таки занадто чужий, щоб повністю виключати мозок, щоб в тебе все всередині вирубалося нафіг від одного дотику. Флірт це типу лагідна гра. Він тебе за руку взяв, ти поправила волосся і ось між вами промайнула іскра.
Тривалі стосунки не такі. Це як схід лавини. Він взяв тебе за руку, а твоє серце вирвалося з грудей і ухнуло вниз з шаленою швидкістю. Ух, мілісекунди і твій мозок заповнює окситоцин. Ти не можеш думати про те що не встигла прийняти душ, треба лягти так, щоб не було видно шраму від апендициту, треба еротично вигнути спину. Ні, про такі штуки немає мови. То все для випадкового нетривалого сексу, а не для шлюбу =)
Тут ти тільки потім думаєш про порвані труси і роздерту спину, про те що чоловіку на презентацію, а він в засосах, що діти виростуть з травмою на все життя, а попадання в поліцію за непристойну поведінку не дуже прикрашає резюме. І взагалі в вашому віці так поводитися просто тупо!
Але це подружнє життя, нічого не поробиш. Чим довше ти живеш з одним чоловіком, тим менше контролюєш свою тваринну сутність. Так мені здається...
З часом формуються нейронні зв'язки, які згодом лише поглиблюються. І якщо напочатку стосунків ти ще думаєш про те "а що подумають люди", то чим далі тим більше з людини-соціальною стаєш людиною-сексуальною =)
А ще, коли я втратила цноту, першими моїми словами були:
- І оце все? О_о
Я не могла зрозуміти чого навколо сексу стільки галасу. Тупі монотонні рухи. Тю!
Але мені знадобилося вирости і вийти заміж, щоб зрозуміти чого люди з цим носяться. О так! ^__________^
Це найкраще що є у цьому світі. Я мушу це визнати.