Гендерні ролі

Тільки що усвідомила що я тиран...
Ні, ну я не винна. В нашій родині працює чоловік, а зараз чита лекції студентам, йому потрібно виглядати відповідно. Але. Повести чоловіка по магазинах, вибрати йому одежу, розплатитися на касі та заставити продефілювати переді мною у кожному образі. З боку то виглядало напевне доволі кумедно =)

Сама при цьому ледь не в спортивному костюмі зі скуйовдженим волоссям ібо "а нафіга наряжатцо?". Як там кажуть "мама мальчика" "мама девочки"?

Ну так от я - жона чоловіка. Однозначно =)

(no subject)

До речі про зовнішність.
Я рідко викладаю свої фотки, бо не знаю потім як з цим жити. Ну наприклад, вчора дівчата в ФБ обговорили мої чудові сіськи та талію, помітили що я схудла, сказали, що гарно виглядаю.

Чоловік ржав вголос спостерігаючи за моєю реакцією. Бо мене ж ніби похвалили, так, але ж...
Не знаю, сам факт що люди обговорюють мою зовнішність стопорить мені мозок =)
Пофігу який висновок вони потім зроблять - ябвдул і ябневдул шокують мене однаково глибоко О_о
Особливо від тих, кого я знаю в реалі і з ким мені потім сидіти за одним столом =))

Але меньше з тим. Я хотіла розповісти чому я обираю чоловікові прикид, а він мені ні. Тому що з боку видніше і він мені довіряє. Натомість він дуже делікатна людина, на відміну від мене. ЗАНАДТО делікатна. Тому він ніколи не скаже не тільки "ти в цій сукні як вагітний гіпопотам", а навіть "приміряй оцю сіреньку сукню, бо горохи на червоному це трохи не твоє...ніні полоска по жовтому теж не дуже...солоденька моя!". А потім ти переміряєш все це вдома і розумієш, що ніколи більше не вдягнеш.

І хоча така надмірна чоловікова щепетильність в цьому питанні ускладнює мені складання гардеробу, я йому щиро вдячна. Бо знаю і зворотній бік стосунків, коли після першого (і останнього!) сексу тобі кажуть "тобі незавадить підкачати прес!" або коли освідчення в коханні звучить приблизно так:

- Ти не сама красива дівчина, яка у мене була, але ти найкраща людина яку я зустрічав у житті!

І хоча я правда(!) зацінила відвертість того хлопця, я його кинула. Він сильно переживав спочатку і не міг зрозуміти в чому причина. І я навіть почувалася трохи винною. Але коли зізнання закоханого чоловіка починається зі слів "ти не сама..." то нафік. Я не ставлю на цю кобилку.

Так що дякую тобі чоловік, за те, що ти такий який ти є. Іноді я сварюся через те, що ти не можеш чітко і чесно сказати все що думаєш, але я ціную те, що ти "непомічаєш" моїх косяків =)

Ще спостережень

Відвожу Вовку вранці до школи. Біля шафки він зустрічає однокласницю.
- Чешч, Кася!
- Чешч, Вова!
А далі різко і геть несподівано для мене він переходить на польську і вони спілкуються з приводу того коли батьки йому куплять нового ровера, а Кася хизується своїм. І я офігіваю, бо й гадки не мала, що він вже так нормально цвірінька. Вдома то він ні завдання шкільного не прочитає, ні розповість нічого нормально. Я була певна, що все погано. Ні, ну то звичайно побутова лише мова, але приємно. Ні акценту, ні особливих помилок, я набагато гірше мувлю.

***

Аліса навчилася видиратися по сходах на другий поверх. Я тепер навіть рада, що ми їдемо і сподіваюся знайдемо потім одноповерхове мешканя, тому що ну його. Лякають мене ці сходи, а сидіти в манежі дівча відмовляється рішуче.

З.І. Щодо оцінок, то окрім 2 по польському нічого особливого не було. По англійському виходить 5 річна, а з всіх записок зі школи я тільки зрозуміла, що дитина нехтує безпекою на фізрі, або кажучи по нашому бешкетує на уроках. Але це я і без них в курсі...