Дракони Флори - 8

Розділ 1
Розділ 2
Розділ 3
Розділ 4
Розділ 5
Розділ 6
Розділ 7

Розділ 8

Я перевірив все безліч разів, та все одно нервував. Сьогодні відбудеться Ярмарок. Я майже не бачив Алісу, вона пропадала у пана Гарбуза. Вони планували спекти декілька тисяч кексів. Ада нервувала ще більше за мене. Провокаційна виставка картин, намальованих роботом, що навчається в приватній школі для людей – про це навіть знімуть сюжет для каналу новин. І хоча мені не подобалось, що всі кажуть про картини, намальовані роботом, а не про картини, намальовані Адою, але Мік говорив, що це лише перший крок. Я бачив Адини картини, вони були чудові. Я мав хист до малювання, та її живопис в порівнянні з моїм – то як дитячі каракулі на тлі дорослого письма. Як малює вогонь полум’яними стрічками у темряві, як малює мороз крижаними візерунками на склі, Ада малювала так, наче бачила саму сутність речей, тоді як я зображував лише те, як вони виглядають. З її картин сходило флорійське літо: строкаті риби з нашого ставку, квіти, оповиті бджолиним гудінням, вранішній спів птахів та запашний подих трав. Її живопис був чистий, немов тала вода, й дзвінкий, як весняна злива.

Я не сподівався, що мене приїдуть знімати журналісти центральних каналів, але мені конче потрібні ще кілька левелів з техніки. Тому на світанку я побіг на ставок запускати свого дрона, якого називав Bombus. Бомбус сам вираховував найліпшу траєкторію польоту для зйомки, він лише орієнтувався за моїм місцеположенням та скрізь слідував за мною. Періодично Бомбус мав облітати навколо і знімати панорами. Його вбудована камера обробляла сигнал та обирала оптимальні умови, але я міг у будь-який час втрутиться в процес та щось підкорегувати.

( Read more... )