Дракони Флори - 2
Mar. 18th, 2016 09:54 amРозділ 1
Розділ 2
Незабаром виявилось, що до початку навчального року близько чотирьох місяців. Батьки хотіли максимально пом’якшити наше становище: Мік казав, що ми маємо пройти через кризу старших дітей. Це такий стан, коли старші діти розуміють, що вони тепер не єдині у своїх батьків, тому починають погано поводитися, вчиняти істерики та тікати з дому. Відверто кажучи, мені зовсім не хотілося вчиняти істерики, але з дому ми з Алісою тепер тікали часто. На відміну від Нью-Токіо, на Флорі нам дозволялося вільно гуляти. Фактично, наш купол Флора-1 – це абсолютно замкнутий світ. Тут немає чужинців та прибульців, окрім нас, а сусіди знають один одного з дитинства. Ніяких аварій, небезпек та загроз. Нудьга.
На супутнику Флора містилося чотири окремі куполи. У Флорі-1 та Флорі-2 розташовувалися приватні помешкання: маєтки та вілли. Деякі будинки невеликі, а земля зайнята садами та штучними ставками, інші – величезні, обнесені чималими парканами. Першим звели Флора-сіті – адміністративний центр, в якому, зокрема, була і наша майбутня школа. Невдовзі з’явилася Флора-1 – мати тут помешкання престижніше. У Флорі-2 ділянки землі менші, купують там житло не тільки люди, а й заможні роботи. Крім того, на супутнику є Флора-Т – зовсім малий купол, під яким лише будівля космопорту та торгівельні центри, що продають нечисленні речі, які не можна надрукувати на домашньому принтері.
Тепер в нас з Алісою з’явилася купа часу для того, щоб дослідити наш новий дім. Ми обнишпорили увесь сад та прилеглі території, а згодом почали виходити назовні. Насамперед, ми знайшли у гаражі ровери та за допомогою Ади досить швидко навчилися їздити. До речі, у Аліси це виходило вправніше. Вперше, коли Ада показала мені цю штуку з двома колесами, на вигляд абсолютно нестійку, я взагалі не розумів, як на ній всидіти.
– Уявляєш, це найдавніший транспортний засіб в історії людства! – сказала Аліса.
– Я чув, що спочатку люди їздили на тваринах, – відповів я.
– Жартуєш? Дурість яка! – засміялась Аліса. – Ада, ти послухай, що мій брат вигадав! На тваринах неможливо їздити. Вони еволюціонували в жорстких умовах, “виживає сильніший”, щось таке. І тягати при цьому на собі людей? Як би вони перемогли у конкурентній боротьбі? Сам подумай!
– Ну, добре, – погодився я. – Я не знавець стародавнього світу. Але все одно ця штука якась дивна.
( Read more... )
Розділ 2
Незабаром виявилось, що до початку навчального року близько чотирьох місяців. Батьки хотіли максимально пом’якшити наше становище: Мік казав, що ми маємо пройти через кризу старших дітей. Це такий стан, коли старші діти розуміють, що вони тепер не єдині у своїх батьків, тому починають погано поводитися, вчиняти істерики та тікати з дому. Відверто кажучи, мені зовсім не хотілося вчиняти істерики, але з дому ми з Алісою тепер тікали часто. На відміну від Нью-Токіо, на Флорі нам дозволялося вільно гуляти. Фактично, наш купол Флора-1 – це абсолютно замкнутий світ. Тут немає чужинців та прибульців, окрім нас, а сусіди знають один одного з дитинства. Ніяких аварій, небезпек та загроз. Нудьга.
На супутнику Флора містилося чотири окремі куполи. У Флорі-1 та Флорі-2 розташовувалися приватні помешкання: маєтки та вілли. Деякі будинки невеликі, а земля зайнята садами та штучними ставками, інші – величезні, обнесені чималими парканами. Першим звели Флора-сіті – адміністративний центр, в якому, зокрема, була і наша майбутня школа. Невдовзі з’явилася Флора-1 – мати тут помешкання престижніше. У Флорі-2 ділянки землі менші, купують там житло не тільки люди, а й заможні роботи. Крім того, на супутнику є Флора-Т – зовсім малий купол, під яким лише будівля космопорту та торгівельні центри, що продають нечисленні речі, які не можна надрукувати на домашньому принтері.
Тепер в нас з Алісою з’явилася купа часу для того, щоб дослідити наш новий дім. Ми обнишпорили увесь сад та прилеглі території, а згодом почали виходити назовні. Насамперед, ми знайшли у гаражі ровери та за допомогою Ади досить швидко навчилися їздити. До речі, у Аліси це виходило вправніше. Вперше, коли Ада показала мені цю штуку з двома колесами, на вигляд абсолютно нестійку, я взагалі не розумів, як на ній всидіти.
– Уявляєш, це найдавніший транспортний засіб в історії людства! – сказала Аліса.
– Я чув, що спочатку люди їздили на тваринах, – відповів я.
– Жартуєш? Дурість яка! – засміялась Аліса. – Ада, ти послухай, що мій брат вигадав! На тваринах неможливо їздити. Вони еволюціонували в жорстких умовах, “виживає сильніший”, щось таке. І тягати при цьому на собі людей? Як би вони перемогли у конкурентній боротьбі? Сам подумай!
– Ну, добре, – погодився я. – Я не знавець стародавнього світу. Але все одно ця штука якась дивна.
( Read more... )